Уже скоро, 8 вересня, єдиний професійний клуб України — «Сокіл» — візьме старт у другому для себе відкритому чемпіонаті Білорусі. Після четвертого місця у минулому сезоні підопічні Олександра Сеуканда, здавалося, мали б замахнутися на вищу позицію. Але через втрати лідерів і невтішний стан хокею в нашій державі кияни ставлять перед собою завдання просто потрапити до «плей-оф», тобто до вісімки кращих із 12 команд-учасниць.

Навіть тренуватися на льоду київська команда почала не на «профспілковому» «Авангарді», що став притулком для «Сокола» в останні роки, а на ще тіснішій «Крижинці». Бо лід на вулиці Мельникова, 46 був розтоплений ще наприкінці квітня і з’явився лише 11 серпня, хоча планувалося, що кияни тренуватимуться на цій ковзанці вже з 4-го числа. Такі зриви у підготовці не можуть не позначитися на боєздатності команди.

Після двох товариських зустрічей у Білорусі, де «Сокіл» поступився «Гомелю» (1:5) і переграв минулорічного чемпіона — мінську «Юність» (3:2), колектив нарешті побачила й рідна публіка. Позавчора під вечір трибуни були майже повністю заповненими. Лакмусовим папірцем нинішнього стану «соколят» був середняк вищої ліги Росії — ХК «Бєлгород», який очолює харківський фахівець Едуард Цируль, батько центрфорварда збірної України Дмитра Цируля. За цю «другодивізійну» команду виступає нападник Євген Пастух, котрий навесні грав у Києві. Шістсот фанів не побачили у формі «Сокола» форвардів Богдана Савенка й Олександра Бобкіна, які заліковують травми, а захисник Олександр Савицький ще не визначився, де проведе наступний сезон. На лід натомість вийшли декілька новачків. Юрій Лясковський і Тарас Бега грали в білоруських клубах, Андрій Ніколаєв — у Великій Британії, Євген Ємельяненко — в Румунії, Олександр Яковенко — в російській «вишці».

У першій половині зустрічі на майданчику домінували господарі. Роботи у воротаря збірної України Ігоря Карпенка, котрий теж іще не вирішив, чи почне сезон у «Соколі», було обмаль. А першу шайбу киян після сольного проходу з центру не без допомоги захисника закинув капітан команди Василь Бобровников. Наприкінці другої 20-тихвилинки ще один ветеран — Валентин Олецький — закріпив успіх киян, хоча росіяни вже почали небезпечно контратакувати. В третьому періоді у грі «Сокола» стався справжній провал. Чи то через перенавантаженість на зборах, чи через «недобір» фізичних кондицій хлопці «підсіли». Бєлгородці «перекидали» суперника (12-2 в останній третині гри й 22-20 — загалом у матчі), що й вилилося у два голи з близької відстані. Підсумок — 2:2, і це при тому, що Карпенко декілька разів рятував команду, а одного разу нам допомогла штанга. Особливо втомленим виглядав 35-річний Віталій Литвиненко, занадто багато помилявся захисник Ємельяненко, нічим особливим не запам’ятався Ніколаєв, котрий грав у першій ланці замість Савенка.

Повторне побачення команд, у якому тренери збиралися дещо змінити склади, відбулося вчора.

Андрій Фоменко (Україна Молода, 18.08.2005)

Андрій Фоменко