Нинішній фінал національної першості виявився найцікавішим за останні роки. Якщо конкретно — то за останні чотири роки, адже у 2002-му в боротьбі за звання кращої команди країни була справжня «рубка», і «золото» виграли хокеїсти «Беркута». Команда з такою назвою кинула виклик «Соколу» й тепер. Але, як уже писала «УМ», до «того» «Беркута» вона не має жодного відношення.
Зростання інтриги в ЧУ-2006 підтвердив високою відвідуваністю і столичний глядач. Аудиторія фінальної серії «плей-оф» національної першості була навіть більшою, ніж у чвертьфіналі відкритої першості Білорусі, де виступав «Сокіл». Щоправда, сил у творця міні-сенсації, «Беркута», вистачило лише на одну гру. Надалі флагман зібрався й розставив усе по своїх місцях.
Цікаво, що в суботу чемпіони вийшли на лід у червоній формі, в якій публіка в цьому сезоні їх ще не бачила. Як виявилося — «на фарт». Інтрига у третьому, вирішальному, матчі фіналу вмерла вже у його дебюті. «Накачка» Олександром Сеукандом своїх підопічних після поразки у першій зустрічі принесла плоди, й ніхто із «соколів» цього разу не дозволив собі розслабитися. Не минуло й півхвилини, як Богдан Савенко із зони вкидання пробив Вадима Селіверстова. А незабаром стрибок Юрія Лясковського дезорієнтував голкіпера «Беркута», й він не побачив момент кидка від синьої лінії Дениса Ісаєнка — 2:0. Номінальні гості одразу спробували відігратися й на кілька хвилин притисли більш іменитих опонентів до їхніх воріт. Однак Олег Синьков і Андрій Ніколаєв свої шанси змарнували. А коли на 12-й хвилині Олександр Бобкін знайшов ще одну шпаринку поміж щитками Селіверстова, стало зрозуміло, що на сенсацію чекати не варто.
«Беркут» узяв тайм-аут, намагаючись відійти від стартового шоку, а капітан команди Олександр Кондратьєв, який побачив упередженість у діях арбітрів, виїхав на лід поговорити з головним рефері Олегом Лусканем. На деякий час гра заспокоїлася, і з новою силою пристрасті спалахнули, коли Тарас Бега «розмочив» рахунок, добивши шайбу у ворота Ігоря Карпенка. Але голи Бобкіна й Харченка в середині третьої 20-хвилинки не дали «беркутам» навіть ілюзорних шансів на порятунок — 5:1.
Під завісу двобою форвард «Сокола» Сергій Харченко вирішив помститися суперникам за жорстку опіку і потішив публіку боксерськими міні-поєдинками. Спочатку просто на вкиданні накинувся на Зіневича, а по дорозі на лаву штрафників зачепив і Кондратьєва.

* * *

...Останнім часом хокей у столиці приваблює на трибуни все більше відомих людей різних сфер діяльності. На другому матчі серед публіки були помічені учасники популярного гумористичного шоу «Вечірній квартал», а один із них майже всю гру просидів у... воротарській масці. А на останню офіційну зустріч сезону прийшов навіть міністр оборони Анатолій Гриценко. Як виявилося, його син виступає за «Беркут». Разом із представниками Федерації хокею України урядовець із «силового» відомства вручав медалі призерам національної першості.
Хочеться вірити, що попри доволі скрутне становище, в якому опинився хокей в Україні, ця видовищна гра виживе й надалі радуватиме своїх прихильників. Особливо з огляду на те, що її підтримують представники уряду. Принаймні на словах, які, будемо сподіватися, не розійдуться зі справами.

Чемпіонат України. Фінальна серія до двох перемог

«Сокіл» — «Беркут» — 5:1 (3:0, 0:1, 2:0)
Шайби: Савенко (Гунько), 0:29 (1:0). Ісаєнко (Лясковський, Гніденко), 4:58 (2:0). Бобкін (Яковенко), 11:13 (3:0). Бега (Дворецький, Муханов), 34:46 (3:1). Бобкін (Харченко, Яковенко), 47:53 (4:1). Харченко (Бобкін), 52:45 (5:1).
Рахунок серії — 2:1.

Андрій Фоменко (Україна Молода, 10.04.2006)

Андрій Фоменко