Угорщина – Україна – 3:4 Б (0:0; 2:0; 1:3; 0:0; 0:1)
8 лютого 2009 року, 13:00. «Арена Рига», 1900 глядачів.
Судді: В. Балушка (Словаччина), М. Мінар (Чехія), К. Каспар (Латвія), В. Делерер (Чехія).
Угорщина: Супер. Шваснек – Сілле, Васюнін – Очкай – Палковіч, Ладани – М. Ваш – Я. Ваш, Когер – Ковач – Фекете, Холежи – Майорош – Шофрон.
Україна: Симчук. Побєдоносцев – Толкунов, Срюбко – Люткевич, Наваренко – Климентьєв, Благой. Касянчук – Варламов – Міхнов, Сальников – Шахрайчук – Цируль, Матерухін – Шафаренко – Матвійчук, Тимченко – Гніденко – Литвиненко.
Голи: 1:0. Я. Ваш (Ладани, Хорват, 21:47), 2:0. Очкай (Палковіч, 31:28 – більш.), 2:1. Тимченко (Сальников, 51:39), 2:2. Матерухін (Міхнов, 54:41), 3:2. Палковіч (Хорват, Васюнін, 57:25 – більш.), 3:3. Шахрайчук (Тимченко, Наваренко, 58:44 – більш.), 3:4. Варламов (вирішальний булліт).
Булліти: Ковач – мимо (Симчук), Палковіч – гол, Ладани – мимо (Симчук) – Цируль – гол, Варламов – гол, Матерухін – мимо (Супер).
Штраф: 22 – 14.
Кидки: 18 (6; 7; 4; 1) – 34 (7; 10; 15; 2).

Саммари, Составы

Перед останнім поєдинком кваліфікаційного турніру головний тренер збірної України Олександр Сеуканд зробив деякі перестановки у ланках. Так місце у воротах прогнозовано зайняв Костянтин Симчук, Олег Благой, який після травми Юрія Гунька залишився без партнера на лід вийшов лише у заключній 20-хвилинці, змінивши Дмитра Толкунова. Також наставник українців вирішив об’єднати представників КХЛ у першу ланку, а вихованців харківського хокею – у четверту.

Перший період зустрічі пройшов за величезної переваги наших хокеїстів. Номінальні господарі не встигали за переміщеннями українців і часто порушували правила. Але за ті 10 хвилин, які наша команда провела у більшості, шайба у воротах Левента Супера так і не побувала. Більше того, навіть до небезпечних моментів справа доходила надзвичайно рідко. Тож на табло по закінченні першої 20-хвилинки були закономірними. Зате у другому періоді гра пішла зовсім по іншому сценарію. Вже у дебюті періоду Балаш Ладани диво-передачею відрізав відразу трьох українців і Яношу Вашу залишалося лише направити шайбу у порожній кут воріт. Пропущена шайба призупинила атакуючий порив нашої команди і впродовж найближчих 20 хвилин на льоду була лише одна команда – Угорщина. Та легкість, з якою мадяри проходили нашу оборону, нагадала сумнозвісний поєдинок річної давнини у Саппоро. Крістіан Палковіч та Балаш Ладани щоразу знаходили шпарини у захисті синьо-жовтих. Все йшло до того, що сценарій японського матчу може повторитися.

Шанс вирівняти становище наші хокеїсти мали у середині періоду. Українці організували вихід 2 в 0, але після передачі Олександра Матерухіна Дмитро Цируль не зміг влучити у порожній кут воріт. Знамениту істину про те, що буває тими, хто не реалізовує свої моменти, угорці підтвердили менш ніж за дві хвилини. Блискучим пасом Крістіана Палковіча скористався Габор Очкай.

Друга шайба геть зламала українців. Що й казати, коли під закінчення періоду на лаві для оштрафованих перебувало відразу четверо (!!!) наших хокеїстів. Здавалося переможна серія угорської команди над нашою продовжиться…

Україну врятувала перерва. За 15 хвилин Олександру Сеуканду вдалося донести до підопічних саме ті слова, після яких на лід «Арена Рига» вийшла зовсім інша команда. Спочатку наша команда вбила весь штрафний час, інколи навіть загрожуючи воротам Супера. Перелом у грі стався за 8 хвилин до фінальної сирени, коли після передачі Романа Сальникова Олег Тимченко зумів пробити угорського супер-голкіпера. А ще через три хвилини Андрій Міхнов у кутку майданчика накрутив кількох захисників і видав ювелірну передачу під кидок Олександру Матерухіну. Після пострілу останнього шайба зняла павутину з верхнього кута воріт Супера.

Сподівання українців на перемогу ледь не похоронила невпевнена гра Олега Шафаренка. Нападаючий «Сокола» втратив шайбу у своїй зоні, що у підсумку призвело до красеня-гола від Крістіана Палковіча. Та все ж українцям вдалося врятувати поєдинок. Олег Тимченко як на блюдці виклав каучуковий диск під кидок Вадиму Шахрайчуку. В черговий раз виручити свою команду Левенту Суперу не вдалось.

В додатковий час команди переважно дбали про безпеку власних воріт, а у серії післяматчевих буллітів вдача була на стороні нашої команди.

Ця перемога змогла дещо покращити настрій нашій команді. Окрім того, у випадку втрати Італією бодай одного очка у при стояння з Латвією, наша команда посяде друге місце у групі. Щоправда, це друге місце те ж саме що й четверте. На Олімпіаду-то їде лише переможець групи. Але не варто жити історією, її достатньо лише пам’ятати. Попереду у нас Торунь і нелегка битва за повернення до світової хокейної еліти. Саме на цьому і варто сконцентруватись.

Отчет и фото ФХУ.