Останнім часом про київський Палац спорту згадують, коли обговорюють концерти та різного роду виставки, а про головне призначення споруди — проведення спортивних заходів — поступово забувають. Хоча слід сказати, що в далекому 1960 році цю споруду вводили в експлуатацію саме як багатофункціональний комплекс, у якому проводили новорічні ялинки, демонстрували кінофільми, слухали естрадну музику та, ясна річ, спостерігали за змаганнями хокеїстів, гандболістів та представників багатьох інших видів спорту.

Починаючи відзначати ювілей заздалегідь (50 років найбільшій критій спортивній арені України виповниться 9 грудня), керівники Палацу зібрали прес–конференцію, на якій поділилися планами на майбутнє, розповіли про проблеми сьогоднішні та проінформували, як мають намір святкувати круглу дату.

«Ми створили оргкомітет із підготовки до відзначення ювілею: плануємо написати книгу та зняти фільм про флагмана спортивної індустрії. А святкувати будемо в тісному «сімейному» колі», — сказав директор київського Палацу спорту Віктор Ткаченко. На урочистості він планує запросити близько 800 осіб, серед яких хоче бачити «спортивних» чиновників, проектантів споруди, будівельників та спортсменів, які в цих стінах здобули перемоги.

Але, звісно, журналісти не могли не зіпсувати «ювілейний» настрій керівництву ПС запитаннями про малу завантаженість арени спортивними подіями. З огляду на це в прес–центрі Палацу виникла суперечка між представником Мінмолодьспорту — заступником міністра Мирославом Дутчаком — та керівником ПС. Пан Ткаченко пояснив таку ситуацію тим, що немає заявок від Міністерства, звинувативши спортивне відомство в хаотичному складанні плану заходів у Палаці. У свою чергу «державник» закинув «господарнику», що в того високі ціни на оренду спортмайданчика. «Чому добова експлуатація льодової арени у броварському ТРК «Термінал» коштує 14 тисяч, а в Палаці спорту в Києві – 63 тисячі гривень?» — цікавився пан Дутчак.

Знайшлася відповідь у «негостинного» господаря й на таке запитання. «Із 1992 року державну структуру «Палац спорту» орендує його колектив, який створив Закрите акціонерне товариство. Тож як господарі цієї установи, ми змушені дотримуватись економічної доцільності в питаннях своєї роботи. Численні державні перевірки показали, що орендні ставки покривають лише собівартість нашого існування, — «парирував» удар директор споруди. — До того ж остання реконструкція холодоцентру, який забезпечує існування льодової арени, проводилася в далекому 1985 році. Хочу наголосити, що зараз він перебуває в плачевному стані», — так пояснив відсутність хокейних змагань на арені Палацу Віктор Вікторович. І натякнув, що без значних фінансових вливань спортивна арена аж ніяк не зможе повернути зимові види спорту під свій дах.

Але хто і за чиї кошти реанімуватиме спортивну споруду — журналісти так і не почули. Планували ЗАТівці залучити інвесторів, попередньо висунувши державі умову: після реконструкції хочемо приватизувати споруду або подовжити оренду ще на десять років. Звісно, держава на таку пропозицію не пристала, бо з 1 січня 2011 року, коли спливає термін оренди, планує самотужки вирішувати долю Палацу в центрі столиці. Тож є підстави вважати, що до кінця року в плані роботи мультифункціонального закладу більше спортивних подій точно не з’явиться.

Віталій Мохнач (Україна Молода, 12.03.2010)

Віталій Мохнач