Тимур
  
Kiev  |
Ну никому украинский хоккей небезразличен! Даже социалистам:
А чи не замахнутися на Європу ключкою?
11:03 — 13/03/2008
«Товариш» № 27 (1065) [13.03.2008 — 14.03.2008]
Президент вирішив піднести ще один урок історії: невдовзі ми святкуватимемо 100-річчя українського хокею
Ось! Новий поворот!
Не перестаєш дивуватися історикознавчим ініціативам Президента України. Поки йшлося про трипільські горщики, ще можна було якось миритися: давно це було, хтозна-що воно і як, а що як... Потім почалися речі серйозніші та про які півнароду знає не з чуток: новий статус Голодомору і перетворення вождів ОУН-УПА на героїв України... Потім новий зигзаг: розгром шведів під Полтавою трьохвікової давнини відповідно до указу Президента раптом перетворився на братерський союз України зі Швецією... І ось — новий поворот: Ющенко дістався до спорту.
Приміром, чи знаєте ви, скільки років існує в Україні такий вид спорту, як бобслей? Не знаєте? Тоді запитання простіше: а хокей? Теж важко сказати? А ось історичні радники Президента впевнені: українському хокею у 2010 році виповниться рівно 100 років! Не вірите? Зазирніть на офіційний президентський сайт в Інтернеті (www.president.gov.ua) і переконайтеся: там з'явився указ глави держави 64/2008 «Про деякі питання підготовки до святкування 100-річчя українського хокею з шайбою». А указ глави держави — це вже не жарт, а дуже серйозний державний документ.
Свято з шайбою у своїх воротах
Як водиться в циркулярах, приурочених до будь-яких ювілеїв, указ про хокей також не став винятком: гарант доручив Кабінетові Міністрів утворити до 1 березня 2008 року Організаційний (з великої літери! — Авт.) комітет з підготовки до святкування 100-річчя українського хокею з шайбою і затвердити його персональний склад... розробити за участю Федерації хокею України (ФХУ) і затвердити у тримісячний термін план заходів з підготовки до святкування 100-річчя українського хокею... вирішити в установленому порядку питання фінансування витрат, пов'язаних з підготовкою до святкування 100-річчя хокею... щорічно, починаючи з 2009 року, інформувати до 1 березня про хід виконання державної цільової соціальної програми «Хокей України».
Ви спитаєте: а що поганого в тому, що Президент занепокоївся конкретним видом спорту, хоча й інших нагальних проблем в Україні удосталь? Ні, нічого погано в цьому немає: нам треба розвивати (якщо вже йдеться про зимові види спорту) і стрибки з трампліна, і лижні перегони на довгі дистанції, і той-таки бобслей — особливими досягненнями наші «зимники» в цих олімпійських видах спорту похвалитися не можуть.
Як, втім, і в хокеї з шайбою: єдина професійна команда, яка на слуху — київський «Сокіл» виступає то в білоруському, то в російському (в другому дивізіоні) чемпіонатах — свого ж бо по суті немає... Ну а про гру хокейної збірної України на чемпіонатах Європи взагалі краще не згадувати: ми не програємо хіба що збірним Андорри або Ліхтенштейну, та й то тільки тому, що їх там нема... Так що розвивати хокей, звичайно, потрібно — адже це друга за популярністю і масовістю гра у світі після футболу.
Розвивати у тому числі й адміністративними методами, тим більше, що в указі роздаються конкретні доручення облдержадміністраціям (наприклад, Дніпропетровській, Одеській, Харківській) щодо створення сучасних навчально-тренувальних баз для хокею з шайбою.
А й справді: без виховання гідної зміни успіхів у цьому виді спорту не досягти. Поки що ж українські хлопчаки вважають за краще навчатися у футбольних школах, а не в хокейних.
То де ж вперше пролунав свисток арбітра?
Загалом, цілі, звісно, благородні, коли б не одне істотне питання: а звідки взагалі узялася ця дата — 100 років українського хокею? Виходить, що наші прадідусі (а може, і прабабусі?) почали активно ганяти шайбу ще в 1910 році, вже через два роки після створення Міжнародної федерації хокею?.. І не просто ганяти по кризі замерзлих річок і ставків (адже закритих арен з штучним льодом тоді не існувало), а створювати команди і проводити змагання? З суддями, регламентом, на певних розмірів майданчиках... Бо інакше — це лише дитячі пустощі й не більше.
Виявляється, що відправну точку для сторічної історії цього виду спорту ФХУ обгрунтувала таким чином: група дослідників встановила, що 1910 року в галицькому спортивному виданні «Вісті з Запорожа» українською мовою було надруковано правила гри в гаковку. А гаковка, мовляв, це і є українською хокей, хай навіть такого слова ви зроду не чули, хоча з пелюшок думаєте і говорите українською (див. «До речі»).
Вражає й інше: хіба сам по собі факт публікації правил означає, що в хокей (тобто в гаковку) вже грали хоча б дві команди? Чи є про це інформація в тому ж вищеназваному виданні, знайти сліди якого ані в столичних бібліотеках, ані в Інтернеті не вдалося? Чи ми погано шукали на відміну від «групи дослідників» з ФХУ?
Та навіть не це найдивніше в «сторічному ювілеї українського хокею». А те, що в 1910 році Галичина і, відповідно, Львів (де, судячи з усього, й видавалися «Вісті з Запорожа») належали Австро-Угорщині, з 1918 року — Польщі, і тільки потім — СРСР. Таким чином, на сторічний ювілей можуть рівноправно претендувати Австрія, Угорщина та інші країни, що входили тоді до цієї імперії. А якщо пофантазувати — то й Польща з Росією.
Причому Росія, якщо схоче, може дуже просто додати до ювілею ще з півсотні років і оголосити разом з Канадою свій ювілей хокею з шайбою. Чому? А дуже просто: саме цей різновид хокею (див. «Наша довідка») з'явився в Канаді у кінці 50-х — на початку 60-х років XIX століття. А Росія, як відомо, до 1867 року володіла Аляскою, що межує з Канадою. І десь тут на незліченних озерах відважні поселенці напевно ганяли на обчищеній від снігу кризі щось схоже на шайбу... Принаймні в існування такого хокею віриться більше, ніж в галицьку гаковку — адже в Північній Америці хокей з шайбою існував уже офіційно.
«Такий хокей нам не потрібен»
Виникає резонне запитання: а навіщо взагалі вигадуються усі ці дивні та неоднозначні ювілеї, як сторіччя українського хокею чи 300-річчя українсько-шведського союзу? А дуже просто: Віктору Андрійовичу, який безуспішно набивається в родичі НАТО і Євросоюзу, хочеться будь-якими засобами довести, що Україна давно вже інтегрована до Європи. І військовий союз, мовляв, наш гетьман Мазепа самостійно укладав, і в хокей ми мало не раніше всієї Європи почали грати... А те, що того гетьмана православна церква віддала анафемі, а в хокей взагалі на території чужої імперії грали (якщо грали) — про це промовчимо... Може, наївні європейці не помітять.
Та й не хокей то зовсім був, а гаковка. Хоча й слова такого навіть в найповніших словниках немає. Як тут не пригадати відомий вислів легендарного телекоментатора Миколи Озерова: «Такий хокей нам не потрібен».
Віктор СМИРНОВ
НАША ДОВІДКА
Перша згадка про хокей відноситься до 1277 року, хоча вважається, що як командна гра він зародився в Англії у середині XIX століття. Існують три основні види: хокей на траві, хокей з м'ячем і хокей з шайбою. Батьківщина останнього — Канада (початок 60-х років XIX століття). У 1908 році створено Міжнародну федерацію хокею з шайбою, з 1920 р. цей вид спорту в програмі Олімпійських ігор. З 1910 р. проводяться чемпіонати Європи, з 1930 р. — чемпіонати світу.
ДО РЕЧІ
«Загомонять самопали...»
Слово хокей (від англ. нockey) звучить однаково німецькою, французькою, російською та іншими мовами. Це слово можна сміливо вважати міжнародним, як пізніше таким же стало слово «супутник». Навіть усякі різновиди хокею, що з'явилися в XX столітті, містять лише «приставні» слова: російський хокей, ринк-хокей тощо.
Найбільш повним «Новим тлумачним словником української мови» вважається чотиритомник (42 000 слів) видавництва «Аконіт», 2000 р., Київ, рекомендований Міносвіти України для студентів вищих і середніх навчальних закладів. До нього включена і побутова, термінологічна, діалектична лексика. Слово «гаковка» («гаківка») в ньому відсутнє. Є тільки слово «гак» — крюк, горб, защіпка і відповідні тлумачення кожного значення. Є слово «гаківниця» — рушниця, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV-XVI сторіччях... До речі, у Шевченка є рядки: "... загомонять самопали, гуркнуть гаківниці». Але козацькі ігри з рушницями — це, погодьтеся, не з ключками і шайбою.
http://www.spu.in.ua/ua/press/12243
|
№1 я так до конца все-равно не понял. Решим все вопросы — будем тренироватся на Крайте, Вайпере и К в Терминале 
Они еще не знают, что стали подопытными кроликами 
Или все отведенные средства уже ушли на сорокапятилетие Сокола? 
