Сергій Бабинець, відомий у минулому хокеїст «Сокола» та збірної України, а нині директор чемпіонату України з хокею, розповів про те, яким буде новий сезон.

Поки що планується участь 7 клубів: «Сокіл», «Кременчук», «Дніпро», «Київ Кепіталз», «Шторм», «Тризуб» та «Берсерки». Новачком є «Шторм», проте Федерація хокею ще розглядає всі заявки.

«Наразі попередні заявки на участь у чемпіонаті України-2024/2025 подали сім клубів: київський «Сокіл», «Кременчук», «Київ Кепіталз», херсонський «Дніпро», «Вінницькі Берсерки», київський «Тризуб» та новий колектив одеський «Шторм». Наголошую, що заявки попередні. Надалі клуби мають довести свою відповідність умовам регламенту змагань. Це стосується і фінансових гарантій, й наявності інфраструктури, й відповідної комплектації».

«Очікуємо від команд документації, яка підтвердить їх участь у чемпіонаті України. Наразі ми розробляємо проєкт календаря. Цьогорічний сезон також стартує з розіграшу Кубка України».

«Новостворений клуб «Шторм» сам звернувся у Федерацію хокею України з офіційним листом щодо готовності прийняти матчі національного Кубка на початку вересня в Одесі. Ми мали побоювання, що місцевий Палац спорту не зможе прийняти шість команд. Тому я з делегацією від ФХУ проінспектували арену, ближче познайомилися з керівництвом «Шторма», переконалися, що вони дійсно налаштовані серйозно. Одесити розраховують боротися за найвищі місця вже в дебютному сезоні», – сказав Бабинець.

https://sportarena.com/uk/hockey/ukraine/georgij-zubko-rozbizhnosti-u-nas-z-b...

В Кременчуці відбувся конгрес ФХУ: Сергій Мазур новий президент федерації.
22 вересня у Кременчуці відбувся Генеральний конгрес Федерації хокею України.
Під час заходу було обрано нового президента ФХУ, членів Ради ФХУ, й прийнято зміни та доповнення до Статуту Федерації.
На заході, з 66 зареєстрованих членів конгресу, присутні були 46. Всі вони одноголосно прийняли рішення щодо призначення Мазура Сергія Володимировича президентом Федерації хокею України.
Зауважимо, що згідно 7 частини, 12 статті статуту ФХУ, вибори проводяться таємно, за умови, якщо делегати Конгресу не ухвалять іншого рішення.
Тим самим, Конгрес ухвалив рішення щодо відкритого голосування.
Також, одноголосно було прийнято рішення щодо членів ради ФХУ, в кількості 22 осіб, на строк з 2024 року по 2028:
Костянтин Буценко, Андрій Бущан, Руслан Гайда, Євген Грищенко, Євген Зімін, Ігор Кірєєв, Іван Ковальов, Сергій Манзій, Григорій Павлович, Олексій Перевезенцев, Микола Романюк, Олександр Савицький, Вадим Сисюк, Олександра Слатвицька, Олександр Сопіт, Андрій Срюбко, Костянтин Таратута, Михайло Царенко, Вадим Шахрайчук, Єдуард Шевчук, Олег Юдін, Ростислав Ярема.
Про затвердження нової редакції статуту з урахуванням зауважень рішення було прийнято 45 голосами ЗА.
Під час засідання були визнані недійсними й нікчемними, та такими, що не відповідають займаній посаді, дії Георгія Зубка, за часи його правління.

Повідомляється, що у Кременчуці відбулося засідання Генерального конгресу Федерації хокею України, на якому, серед іншого, обрали нового президента ФХУ.
Ним став Сергій Мазур, колишній президент клубу Кременчук. Його підтримали 45 з 46 делегатів.
Чинний президент, Георгій Зубко, з таким рішенням не погоджується. Зазначимо, що відкритий конфлікт між Зубком та іншими представниками ФХУ тягнеться з літа.
Зубко не визнає результатів конгресу і має намір їх оскаржити.
Федерація хокею України повідомила, що Конгрес провели з порушенням статуту та законів України. ФХУ заявила, що Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо проведення незаконних, з погляду федерації, виборів.
ФХУ наголосила, що Конгрес має відбутися у грудні.
«Так званий конгрес, який відбувся у Кременчуці, пройшов всупереч статуту Федерації хокею та українському законодавству. Ми жодним чином не визнаємо результати цього конгресу і будемо оскаржувати дані дії у законний спосіб. У черговий раз, на жаль, пересвідчилися, що певна група людей, всупереч здоровому глузду, законодавству України, хоче єдиного: задоволення власних амбіцій та руйнації українського хокею».
«Офіс Федерації хокею і я, як її президент, продовжуємо працювати у штатному режимі», — сказав Зубко у коментарі Суспільне Спорт.

На сайті Міжнародної федерації хокею (IIHF) новим президентом Федерації хокею України вказано Сергія Мазура. Проте президент ФХУ Георгій Зубко з цим не згоден.
Раніше було проведено Конгрес, який Зубко називає незаконним, де президентом обрали Мазура. Однак у Міністерстві юстиції України президентом все ще вказаний Зубко.
«Мені прикро, що Міжнародна федерація втягнута в цю ситуацію. Ми направили їм офіційного листа з роз’ясненням, що цей псевдоконгрес не визнається в Україні», – сказав Зубко в коментарі Спорт-Експрес Україна.
Відзначимо, що через цей конфлікт все ще не стартував новий сезон чемпіонату України, який мав розпочатися у вересні.

Президент Федерації хокею України Сергій Мазур очікує, що новий чемпіонат України розпочнеться 22 жовтня. Братимуть участь до шести клубів.
«Чемпіонат буде, плануємо відкривати його 22 жовтня. Побачимо, як все відбудеться, але багато не коментуватиму, поки я не в реєстрі. Але чемпіонат буде, не переживайте, уже є регламент повний. Можливо, він не такий офіційний буде стартувати, але поправимо в майбутньому».
Є шість команд. Сокіл, Кременчук, Дніпро, Шторм, Кепіталз. Ну й Тризуб в останню мить взяв паузу».
«Їм не допомагають спонсори, тому вони не в гарному настрої такому», – сказав Мазур.

Перший матч має відбутися 31 жовтня



Багатостраждальний чемпіонат України з хокею таки стартує. Соцмережі команди-учасниці першої пари вже навіть про це сповістили. Правда, офіційні (чи напівофіційні) ресурси Федерації хокею України, її автентичної і самопроголошеної версій поки мовчать.

Тож, 31 жовтня, починаючи з 18:00 на арені «Айсберг» у Кременчуку гратимуть місцевий однойменний клуб і херсонський «Дніпро». 1 листопада у Києві начебто мають зустрітися «Сокіл» та одеський «Шторм». Але це ще неточно. Офіційного календаря поки ніхто не оголошував.

Sport.ua зі своїх джерел отримав трохи інформації про те, що відбувається. Сторонам під керівництвом президента ФХУ Георгія Зубка з одного боку і обраного керівником на так званому «генеральному конгресі ФХУ» Сергієм Мазуром з іншого таки довелося зустрітися. І досягти якогось компромісу. Поки, правда, лише зрозуміло, що визнане Міністерством юстиції керівництво ФХУ на чолі з Зубком погодилося підписати регламент змагань. Лише після цього, згідно з процедурою, цей документ міг бути затверджений профільним Міністерством молоді і спорту.

Одні й інші, звісно, повідомлять, що пішли на компроміс в інтересах хокею.

Наразі відомо, що керувати процесом у статусі директора чемпіонату буде спортивний директор ФХУ Юрій Кириченко. Всього в чемпіонаті, як і торік, виступить шість команд.

Також маємо інформацію, що, втративши спонсора в особі «Укрнафти», припинив існування київський «Тризуб». Його в чемпіонаті України має замінити сформована на базі однойменної спортшколи київська «Крижинка», фактично, фарм-клуб ще одного учасника змагань «Київ Кепіталз». Вони і мають провести третій матч. Орієнтовно – найближчої неділі.

Колишній президент ХК «Кременчук» 56-річний Сергій Мазур офіційно очолив Федерацію хокею України. Міністерство юстиції України внесло до державного реєстру відповідний запис.

Вибори нового президента відбулися у вересні 2024 року на Генеральному Конгресі ФХУ. Щоправда, тодішній голова федерації Георгій Зубко повідомив, що не визнає результатів виборів, оскільки Конгрес проведено з порушенням статуту та законів України.

Сьогодні вже екс-президент ФХУ Георгій Зубко визнав поразку, про що зробив відповідний прощальний пост на своїй сторінці у Фейсбуці:

«Рейдерське захоплення влади Федерації хокею України пройшло успішно. Я більше не очолюю національну Федерацію. Група людей, яка за пів року до запланованих виборів розгорнула безпринципну кампанію дострокової зміни влади, дотиснули своє через офіційний реєстр.
Від цього постраждав не я. Не моя команда. Постраждав хокей. Розібрані збірні, відсутній національний чемпіонат, напівзруйновані клуби, в повній невизначеності діти.
Вибори без виборів – це зло.
Проросійські люди при владі – це зло.
Некваліфіковані люди при владі – це зло.
Ми не будемо перешкоджати, передамо справи, бо інакше це руйнація і зло. Я дякую своїй команді за роботу, партнерам і друзям за підтримку. Ми були єдиними до кінця. Ми робили все, аби хокей розвивався, навіть у найважчих умовах. Ми зберегли хокей під час війни. Національні збірні показали найкращі результати за останні 20 років. Ми залучили топ-партнерства для відбудови зруйнованих арен і створення нових можливостей для дітей. І багато всього чого можна оцінити за результатами. Детальний звіт про мою діяльність буде опубліковано до 15 грудня».

Архивное видео

https://youtu.be/RMWrMVMwCGU?si=JeYRQei8pRyY51kZ

Хоккей — Матч ветеранов Украины и России — 2001

В видео много интервью и комментариев звезд прошлого..

ФХУ
Федерація хокею України оголосила подробиці нового сезону чемпіонату України з хокею.
Якщо минулого чемпіонату брали участь шість команд, то тепер їх буде на одну менше. У сезоні зіграють Кременчук, Сокіл Київ, Шторм Одеса, Київ Кепіталз та новачок ХК Одещина.
Сезон стартує 7 жовтня, команди зіграють по 28 матчів, а плей-оф розпочнеться у квітні.

Український хокей знову трясе. Гарно так. Потужно, як нині модно говорити. Зрештою, осінь для цього виду спорту в нашій державі є вже звичним часом підвищеної сейсмічної активності. Винятки були лише восени 2022-2023 років. Але не тому, що на господарці панувала ідилія. Все набагато банальніше: це хворобливо-амбіційне панство вчилося жити/виживати в умовах повномасштабної війни. В цей час ніхто не розумів, на якому ми світі і браві будівничі і зодчі найшвидшої в світі гри не виняток. Вони адаптовувалися. І за два з половиною роки адаптувалися. Аж до того, що кмітливо усунули від хокейної влади Георгія Зубка, якого назвали узурпатором. Проте минув лише рік і в недемократичності вже звинувачується наступник Георгія Юрійовича на посаді президента Національної федерації – кременчуцький горілчаний магнат Сергій Мазур.
Помиляється той, хто думає, що всі ці потрясіння в українському хокеї стихійні. За цим шапіто стоїть постать досвідченого ляльковода. Звати його Анатолій Брезвін, старий номенклатурник, який за президентства Ющенка керував Податковою адміністрацією, а за паханату Януковича став за креатурою прем’єра Азарова головою правління «Укргазбанку». Власне, з тих часів, відколи Анатолій Іванович став головним податківцем, він з 2006-го і по грудень 2020-го очолював Федерацію хокею України. Приймав український хокей Брезвін, коли національна збірна грала в елітному ешелоні чемпіонату світу. В останні ж роки його правління команда дивом втримувалася в дивізіоні 1В, третьому за силами.2009-й. Брезвін у компанії тоді ще не регіонала Юрія Павленка відкриває нині не діючу ковзанку в Калуші
Власне, з посади п’ять років тому Брезвін пішов не від хорошого життя. Хокейне господарство України стрімко деградувало. Ефективність запровадженої Анатолієм Івановичем у 2007-му державної програми «Хокей України», згідно з якою в кожному обласному центрі мала з’явитися мінімум одна ковзанка і не менше п’яти хокейних палаців на всю державу, виглядала сумнівною. До того часу, поки в 2014-му не почалася війна, з’явилося лише дев’ять льодових арен, точніше, ковзанок за вартістю арен, які до того ж були збудовані не завжди в оптимальних місцях.
Оазисом успішності на цьому тлі виглядала створена Борисом Колесніковим Українська хокейна ліга. Успішність ця теж була ілюзорною, адже практично в усіх командах УХЛ виступало понад десяток в основному російських легіонерів. Ситуація стала зовсім критичною, коли ФХУ Брезвіна з подачі УХЛ Колеснікова запровадила в національному чемпіонаті вікові обмеження – участь у змаганнях могли брати хокеїсти, не старші 25 років. Відповідно сотні українських гравців були позбавлені права на професію, в національній збірній виник катастрофічний дефіцит кадрів, а місце українців у командах УХЛ зайняли третьосортні кацапи.
Зрештою, Брезвіна це не бентежило. Тривалий час він був з Колесніковим за одне. Більше того, у зв’язці з Борисом Вікторовичем Анатолій Іванович створив своєрідний план «відродження українського хокею», згідно з яким до 2018 року збірна з десятьма чи більше натуралізованими хокеїстами повернеться у топ-дивізіон чемпіонату світу і в першому післяолімпійському 2019-му Україна прийме повноцінний чемпіонат світу. З фіналом на «Кальміус-Арені» в Донецьку.
Однак війна ці плани підкоригувала. «Кальміус-Арени» не добудували, а москалів натуралізовували, але не тими темпами, які планувалися. Між Брезвіним і Колесніковим поступово виникав конфлікт. Точніше, Анатолій Іванович дуже не любить, коли безмежність його хокейної влади і геніальність рішень хтось ставить під сумнів. Втім, це вже були реалії і щоб не допустити Колеснікова з його людьми до керівництва ФХУ, Брезвін вийняв з рукава козир у вигляді кандидатури Георгія Зубка. Молодий бізнесмен здобув собі репутацію завдяки тому, що створив всі умови для зросту хокеїстам 2000 року народження, яких зібрав у київському «Беркуті» і довів до перемоги в дивізіоні 1В юнацького чемпіонату світу-2018 у Києві. Кандидатура Зубка стала гарною альтернативою ставленику Колеснікова Олексію Житнику, котрого опоненти зрештою навіть повноцінним кандидатом зареєструвати не зуміли. Брезвін при цьому залишився у ФХУ на посаді почесного президента, з негласним правом останнього слова щодо більшості ключових питань.Зубко — Колесніков — Брезвін
Але амбіційний і незвично як для управлінців українського спорту зухвалий Зубко не став маріонеткою в руках Брезвіна, як той вочевидь розраховував. Анатолія Івановича влаштовувало, що Георгій Юрійович не побоявся вступити з Колесніковим у відкриту конфронтацію в інтересах збірних. То коли Борис Вікторович не відпускав у національні команди гравців свого клубу «Донбас» і його сателітів. Більше того, завдяки сприянню Брезвіна жорсткі санкції ФХУ Зубка щодо всіх порушників підтримала Міжнародна федерація хокею з другом Анатолія Івановича Люком Тардіфом на чолі.
Втім, не могла Брезвіна влаштовувати надмірна самостійність молодого очільника Федерації. Зокрема це стосувалося кадрових рішень, приміром, усунення з посади виконавчого директора ставлениці Анатолія Івановича Олександри Слатвицької. Зубко ставав щораз незалежнішим і мінімізував вплив на процеси людей старого гарту, котрі залишилися при ФХУ як спадок від старої команди.
Брезвін розумів, що його вплив на процеси мінімізується і попри здоровий ґлузд – при Зубку всі національні збірні здійснили якісний прорив, а національний чемпіонат в умовах повномасштабної війни виглядав привабливим і боєздатним – торік улітку затіяв переворот. Кишенькова рада Федерації, яка на понад дві третини вкомплектована людьми Брезвіна, скликала позачерговий звітно-виборний конгрес, а ручні відсотків на 88 делегати обрали того президента, за якого агітував Анатолій Іванович. Деякі члени в пориві переможного шаленства навіть запропонували тоді проголосувати за те, щоб оцінити діяльність Зубка на посаді як «нікчемну». Зауваження юриста, що це не відповідає мові офіційної документації, ніхто не слухав.Вересень 2024-го. Урочиста мить обрання Сергія Мазура президентом ФХУ. Тоді грошей на дорогу в Кременчук вистачило всім
Новим президентом ФХУ став Сергій Мазур, власник клубу «Кременчук», котрий перед обранням офіційно пішов з посади керівника ХК. «Щоб не виникало конфлікту інтересів». Дядя, як з повагою називають у хокейних колах Брезвіна, знову переміг. А ті, чиїми руками він досягав перемоги, розкрили кишені широко, вважаючи, що новий очільник ФХУ розкидатиметься грішми направо й наліво так само щедро, як розливається «Житня сльоза» у віп-ложі (у простонародді – «акваріумі») кременчуцького спорткомплексу «Айсберг». Зубко, бачте, фінансувати божевільні проекти, які високопарно іменувалися підтримкою масового хокею в регіонах не поспішав. Тому й став «узурпатором».
Проте, мабуть, тому пан Мазур став успішним бізнесменом, бо вміє рахувати гроші. А якщо десь не розбирається сам, то допомагає помічник – юрист Роман Медвєдєв, котрий, по суті, зараз є тіньовим керівником ФХУ. Джерела у Федерації стверджують, що на початку своєї каденції Сергій Мазур був трохи шокований. Бо ті, хто його підштовхував на посаду, трохи перебільшили. Перебільшили роль держави в фінансуванні діяльності ФХУ, функціонуванні збірних і проведенні національного чемпіонату. Виявилося, що значну частину витрат Зубко покривав з власної чи своїх партнерів кишені. І ці суми виявилися аж надто суттєвими. Кажуть, що занурившись у ці реалії, пан Мазур впродовж двох тижнів взагалі не виходив на зв’язок. Але врешті усвідомив, що давати задню не по-пацанськи. І теж почав витрачати свої. На діяльність ФХУ, збори національних команд, на проведення національних чемпіонатів у всіх вікових категоріях. Але не на божевільні проекти.
І ось минув рік. Тепер уже голова спеціальної комісії ФХУ Федір Грищев, до якого як до найвідомішої у нашому хокеї особи звернувся за коментарем сайт «Обозреватель», стверджує, що владу монополізував Сергій Мазур. І що його дії «можна кваліфікувати, як рейдерські». А все тому, що Сергій Володимирович з допомогою пана Медвєдєва знайшов у Статуті ФХУ пункт, що посади очільників обласних відокремлених підрозділів так само змінні, як і власне посада президента ФХУ. І почав поступово замінювати людей Брезвіна на тих, кому довіряє сам. Станом на зараз змвнилося керівництво вже в 14-ти відокремлених підрозділах. А отже в разі, якщо Анатолій Іванович надумає змінити очільника Федерації за тією ж схемою, що змінив Зубка, нічого в нього не вийде.
Власне, звідти й усі колізії, які в дозованих розмірах потрапляють на загал. Почалося все з повідомлення на офіційних ресурсах ФХУ, що 16 вересня в Кременчуку має відбутися засідання ради Федерації, органу, який вкомплектований людьми Брезвіна ще більше, ніж за каденції Зубка. Та їхати на Полтавщину більшість представників не захотіли.
«Рішення керівника нашої громадської організації Сергія Мазура щодо проведення засідання офлайн у місті Кременчуку особисто для мене стало несподіванкою. Думаю, не тільки для мене. Адже Рада Федерації представлена хокейними функціонерами з різних куточків України і, зважаючи на теперішні ціни на паливо, або квитки, подібні збори в Кременчуку, м’яко кажучи, обійшлися би в копійочку», — бідкається в коментарі Xsport член Ради Федерації Євген Грищенко.
Врешті, ці знедолені вирішили зібратися в форматі Zoom-конференції. Серед долучених виявився спортивний директор «Кременчука» Олександр Савицький, кум Сергія Мазура. Найкумедніше, що збагнувши помилку, пана Савицького в ході конференції, до якої, як виявилося, могли мати доступ лише обрані, від’єднали.Олександр Савицький (у центрі) взяв участь в офіційному конгресі
А вже 19 вересня відбулося відразу два конгреси. Той, який відбувався під головуванням пана Мазура, носив програмний характер: «відзвітували, заслухали, вирішили». «Також були розглянуті інші важливі питання діяльності Федерації», — багатозначно завершується новина на сайті ФХУ, найцікавішою частиною якої є ось це: «Одним із заключних моментів засідання стало відзначення почесного президента Анатолія Івановича Брезвіна за значний внесок у розвиток українського хокею. Його багаторічна праця та відданість справі отримали високу оцінку».
А Анатолій Іванович у той самий час проводив у Конча-Заспі свій, альтернативний конгрес. На який для солідності запросив народного депутата від провладної фракції Георгія Мазурашу. Того самого, який вніс на розгляд парламенту рекордно велику кількість відхилених законопроектів, пропонував змінити слова національного славня, а у власних соцмережах бореться з ТЦК з завзяттям, достойним московських пропагандистів.Брезвін і Мазурашу на зібранні в Конча-Заспі
Судячи з розміщених паном Грищевим у Фейсбуку світлин, на альтернативному зібранні, окрім пані Слатвицької, самого Грищева, багаторічного члена ради Федерації Андрія Бущана, батька і сина Грищенків та інших гвинтиків системи Брезвіна, були присутні тренер нині неіснуючого українського варіанту «Київ Кепіталз» Вадим Шахрайчук, наставник херсонського «Дніпра» Костянтин Буценко, екс-тренер «берсерків» Павло Легачев, власники існуючого лише на папері клубу «Тризуб» Геннадій та Євген Зики, хокеїст без клубу Максим Разумов, колишній гравець збірної України Віталій Семенченко, вічний революціонер Владислав Макоревич, керівники київського і запорізького відокремлених підрозділів Олександр Єфимов та Олег Юдін, «ошуканий» ще Зубком суддівський фахівець Сергій Дранговський та інші не такі імениті постаті, яким болить за український хокей і Анатолія Івановича Брезвіна в цьому хокеї. Дивно, але президента ФХУ дорогі делегати цього разу вирішили не переобирати, але навіщось обрали лічильну комісію, голову і секретаря заходу, а також заслухали доповідь голови комісії внутрішнього аудиту Грищева.
«Після обговорень та дискусії був затверджений СТАТУТУ ВГО «Федерація хокею України» у новій редакції», — радісно звітує у соцмережах Федір Грищев.Перед фуршетом учасники альтернативного конгресу зробили групове фото
Чи матиме ця історія вже з урахуванням начебто нового статуту, котрий вочевидь доречніше писати капслоком, продовження, покаже час. Наразі можна сказати, що на вчорашньому товариському матчі між «Соколом» і «Кременчуком» на київській ковзанці АТЕК були присутні пани Мазур і Медвєдєв, які про щось довго спілкувалися з… непоміченим впродовж останнього року в життєдіяльності українського хокею Георгієм Зубком. Що б це означало? Подивимося. Наразі за планом – 24 вересня старт національного Кубка в Одесі. В якому не гратимуть «Кепіталз», «Шторм» і в якому з’явився новий колектив з назвою «Одещина». Про терміни початку нового чемпіонату і його учасників поки мова не ведеться. Навіщо, якщо є час?
І на завершення. Sport.ua поцікавився у джерел в ФХУ, що означає фраза про «відзначення почесного президента Анатолія Івановича Брезвіна за значний внесок у розвиток…» в офіційній новині. Виявляється, це був вияв глибокої поваги до почесного президента. Нинішнє керівництво ФХУ розраховує, що навіть після усунення регіональних управлінців старого гарту Анатолій Іванович одначе продовжить діяльність на розбудову і розвиток українського хокею.

Фото Вадима Шамдана. Вадим Шахрайчук
Сьогодні, 11 жовтня, свій перший матч у новому чемпіонаті України з хокею зіграла команда з назвою «Крижинка Кепіталз». Команда, яка виступала й у попередньому турнірі. Але в трохи іншому форматі. Форматі молодіжної команди. Основні «Кепіталз» у чемпіонаті-2024/25 боролися за чемпіонство і лише дивом його не здобули. Нинішній варіант «монархів» нагадує автентичний лише наявністю групи хокеїстів, які ще навесні грали у фіналі плей-оф проти «Кременчука». «Матку» керівництво клубу перевезло в Латвію, де «Київ Кепіталз» під керівництвом Олега Тимченка виступають у Балтійській лізі. В Україні у форматі «Крижинки» грають ті, хто не підійшов під участь у міжнародному проекті. А Вадим Шахрайчук, який впродовж двох попередніх сезонів був однією з ключових постатей і головним тренером новоствореного клубу, взагалі опинився біля розбитого корита. І це насправді сумно, адже цей фахівець об’єктивно є одним із найфаховіших серед нині діючих українських тренерів.
Тренер Шахрайчук в українському хокеї з’явився влітку 2015-го, незадовго після того, як завершив кар’єру однойменний хокеїст. Шахрайчука вочевидь можна назвати найсильнішим центрфорвардом в незалежній історії українського хокею. З ним у складі наша збірна виступала на восьми чемпіонатах світу в елітному дивізіоні, а вибула звідти і досі не може повернутися після того, як Шахрайчук і ще п’ять провідних хокеїстів відмовилися виступити на світовій першості-2007 начебто на знак протесту, через те, що в українському хокеї нічого не змінюється. Насправді причина була банальнішою: в російській тоді ще Суперлізі ввели ліміт на легіонерів і шість українців, щоб не вважатися іноземцями, вирішили відмовитися від виступів у збірній. Пізніше вони в команду повернулися, але повернути Україну в еліту не змогли. Та то вже інше питання.

Ця історія лише доповнює повноту образу Шахрайчука, котрий поряд із хокейним завзяттям так само вперто відстоював своє в стосунках з керівництвом клубів. Кажуть, нібито в ці роки за вміння рахувати гроші позаочі Вадима називали «Калькулятором». Для збірної він тривалий час винятки робив. Але доти, доки виступи за національну команду не мали негативного впливу на клубну кар’єру.
Власне, перший клуб тренера Шахрайчука був проектом привабливим найперше з матеріальної точки зору. Київські «Дженералз» на той час були амбітним проектом, котрий обіцяв перерости в реальну опозицію не лише для не менш амбітного «Кременчука», але й для «Донбасу». Опозиція справді вийшла непогана, «генерали» виграли регулярний чемпіонат, але в фіналі плей-оф донеччанам все ж поступилися. І, як то часто буває з амбітними проектами українського хокею, на тому амбіції в осіб, які виділяли гроші, вщухли. З заборгованістю перед гравцями і тренерами, звісно.
Зрештою, без роботи Шахрайчук залишався недовго. Вадима Валерійовича і його багаторічного партнера за збірною України та асистентом у «Дженералз» Костянтина Сімчука не зупинив той факт, що навесні 2014-го москалі напали на Україну і анексували Кримський півострів. Патріотизм тоді був для наших хокейних легенд точно не на першому місці. Навесні 2017-го вони поїхали заробляти «за порєбріком» — у новокузнецькому «Металурзі». Правда, працювали там недовго: вже у вересні роботу довелося шукати знову.

Шахрайчук працевлаштувався в Румунії, в клубі «Дунаря» з Ґалаца. Працював там доволі плідно до 2021 року, аж поки новий президент Федерації хокею України Георгій Зубко не запропонував Вадиму Валерійовичу очолити національну збірну. Той погодився і доволі швидко, не дивлячись на труднощі, пов’язані з неприїздом гравців команд з орбіти Бориса Колеснікова створив боєздатну команду. Українці, які до ковідної паузи два роки поспіль під керівництвом тренерів Савицького і Срюбка дивом зберігали прописку в дивізіоні 1В, з Шахрайчуком на чолі дві першості планети поспіль до заключного туру претендували на підвищення в класі. В підсумку команда ставала третьою, при цьому найбільше в її грі захоплювала аномально висока як для нашого хокею (та й не лише) реалізація більшості.
Цілком вірогідно, що завдання виходу в дивізіон 1А команда з Шахрайчуком на чолі виконала б рівно так само, як з дуетом Христич/Шафаренко, який прийшов на заміну Вадиму Валерійовичу. Посаду Шахрайчук залишив з великим скандалом, який супроводжувався вкиданнями у пресі про наявність у Вадима Валерійовича і його помічника Сімчука російських паспортів. Насправді ж політичне підґрунтя, навіть якщо воно дійсно існує (офіційного підтвердження досі ніхто не надав) стало лише підсилюючим фактором. Річ у тім, що в ході роботи Шахрайчук встиг посваритися з окремими хокеїстами, зокрема з тими, чиї родичі були спонсорами ФХУ і збірної. Ті поставили перед Зубком питання руба: або Шахрайчук, або вони.

Зубко вирішив змінити тренера, а Вадим Валерійович закусився. Якщо вірити самому Шахрайчуку і його помічнику Сімчуку, керівництво ФХУ заборгувало їм зарплатню за кілька місяців. Вадим Валерійович цього не забув і продовжив встромляти Федерації палиці в колеса, вже очоливши новий, фінансований екс-нардепом від Блоку Тимошенко Євгеном Зіміним, амбітний проект з назвою «Київ Кепіталз». Власне, виступи «монархів» протягом двох попередніх сезонів супроводжувалися постійними скандалами. І їх ідейним натхненником був найперше Шахрайчук. З самого початку виступів команди він виставив ситуацію таким чином, що за будь-якої невдачі винними були контрольовані ФХУ судді. І байдуже, що цим звинуваченням найчастіше бракувало здорового ґлузду. Головне – тренера в його боротьбі підтримувала абсолютно нова в хокеї людина, донька власника клубу Анастасія Зіміна, котра контролювала процес, знаходячись у Києві, у той час як тато стежив за команду зі Швейцарії, де власне й веде бізнес в IT-сфері.
Вінцем абсурду у виконанні «Кепіталз» в сезоні-2023/24 став інцидент у матчі національного чемпіонату, в якому «монархи» приймали херсонський «Дніпро». Шахрайчук тоді загрався до того, що прибрав команду з майданчика, за що команда отримала технічну поразку, штрафні санкції і попередження, що в разі повторення клуб буде знятий з чемпіонату. «Кепіталз» не погодилися, подали апеляцію в Спортивний арбітраж Лозанни. CAS підтвердить справедливість санкцій ФХУ. Але то буде пізніше. Втягнена в штучні скандали команда спершу програла регулярний чемпіонат (хоча цілком могла посідати перше місце), а потім поступилася в першому раунді плей-оф «Соколу».
Getty Images/Global Images Ukraine
В наступному сезоні ситуація не сильно змінилася. Як то зазвичай буває, зверхня поведінка у ставленні до суддів тренера передалася й гравцям. Більше того, окремі хокеїсти «Кепіталз» забули про рамки дозволеного не лише в ставленні до суддів, але й суперників. Особливо це стосується капітана команди Сергія Черненка, який поводився неетично настільки, що в одному з матчів проти одеського «Шторма» вся команда суперників не подала йому руки під час традиційного післяматчевого рукостискання. Ще в одному матчі за довгий язик Черненка відправив у нокаут безпосередньо на льоду оборонець «Кременчука» Расім Абдуллаєв.
Найгірше, що ні тренер, ні керівництво клубу капітана та інших недисциплінованих хокеїстів не вгомоняли, а навпаки вітали таку їх поведінку. І в підсумку це вилізло боком у найнепотрібніший момент, у заключному, сьомому матчі фінальної серії-2025 проти «Кременчука». «Кепіталз» протягом усієї гри вели в рахунку за грою і результатом, але в кінцівці зустрічі отримали два абсолютно невиправданих вилучення. Зокрема чотири хвилини штрафу отримав за прихований удар суперника ключкою в неігровій ситуації Черненко. Подвійну перевагу «Кременчук» використав, зрівняв рахунок на заключних секундах основного часу. А в овертаймі вирвав перемогу, а з нею й чемпіонство.
Найкумедніше, що Черненко не постраждав навіть після такого вибрику. Він попри вчинки, які мали фатальні наслідки і поважний вік (41 рік) у «Крижинці Кепіталз» залишився. А ось з Шахрайчуком «монархи» попрощалися. Правда, не тому, що прозріли чи мали питання щодо втрати чемпіонства. А тому, що вибиваючи собі комфортніші у рамках чемпіонату України умови в ситуації, коли «Кепіталз» зробили основну ставку на Балтійську лігу, прорахувався. Збагнувши, що за торгами Шахрайчук взагалі не готував команду до сезону, Євген Зімін вирішив довірити «Крижинку» не Вадимові Валерійовичу, а Євгенові Аліпову та Василеві Бобровникову.
Шахрайчук залишився без роботи. Дочекається він нового амбітного проекту чи зможе в умовах повномасштабної війни і неможливості для чоловіків призовного віку виїздити за кордон працевлаштуватися в іншому чемпіонаті – покаже час.

Хоккейный клуб «Шторм» на официальных страницах клуба опубликовал заявление с обращением к Федерации хоккея Украины:

«Мы официально предупредили о приостановлении участия в ЧУ до устранения причин дестабилизации и нарушения прав участников ЧУ!! Но ФХУ снова нас не видит и не слышит, ставя нас в календарь!! Если будет нужно, мы обнародуем официальное письмо, которое направляли Вам!!», – говорится в сообщении.

Фото Ірини Василенко. Сергій Стецюра
Десять днів тому, 7 січня, Sport.ua в усіх подробицях змалював ситуацію, яка склалася в лавах амбітного проекту під назвою «Хокейний клуб Шторм». Команда, яка почала свій шлях у професійному хокеї з перемоги в Кубку України-2024 нині ризикує безславно своє існування завершити. Заключний матч 2025 року проти «Крижинки» одесити з вінницькою пропискою пропустили і отримали за це технічну поразку, а перших дві зустрічі нового року начебто переносять через складні погодні умови. Водночас спортивний директор клубу Георгій Лопатухін записав звернення, яке стало реакцією на вище згадуваний матеріал, а паралельно зачепило причетних до команди осіб. Зокрема нападника Сергія Стецюру, який звинувачується ледь не в кримінальних правопорушеннях.
Сергій теж у боргу не залишився. В цьому інтерв’ю Sport.ua хокеїст розповів свою версію історії про круте піке «Шторма». Версію, яка не розбігається з нашим матеріалом десятиденної давнини.
- Сергію, правильно казати, що те, що відбувається нині, є продовженням подій часів завершення минулого сезону?
- Вочевидь так. Після того, як ми достроково програли в півфіналі плей-оф-2025 «Київ Кепіталз», нам виплатили лише півзарплати. Нас розпустили і наступних чотири місяці, впродовж яких тривала відпустка, не платили нічого. Очікувалося, що команда збереться 1 серпня. Але ця дата постійно переносилася. В підсумку 15 вересня власник «Шторма» Олег Кропивницький повідомив нам, що команда тимчасово перебирається до Вінниці. Чому – він не пояснив. Нам сказали, що хвилюватися не варто, що клуб орендує нам квартири і що заробітна платня, яку обумовлювали раніше, буде збережена.
Але час йшов і команда не збиралася. 1 жовтня замість повноцінного окладу ми отримали по 10 000 гривень. Хтось ці гроші взяв, а я і ще група хлопців відмовилися, бо сказали, що це несерйозно, що очікуємо на виплату всієї суми. У підсумку тренування ми відновили лише 5 жовтня, а 9 жовтня зіграли перший матч у новому чемпіонаті. Замість квартир нас поселили в гуртожитках.
- У своєму матеріалі я цього визначення уникнув, але Георгій Лопатухін у своєму звернення сам назвав це житло бараками.
- Це так і було. Ми жили в кімнатах, розрахованих на п’ять чи десять осіб. Я жив там, де вселили десятьох хлопців. Сказати, що умов там не було взагалі – не сказати нічого. В таких умовах ми жили два тижні. Годували нас раз на день, причому жахливо. Вартість одного обіду, як мені вдалося дізнатися, становила 100 гривень. З подивом під час звернення пана Лопатухіна дізнався, що в «Шторма» є лікар. Так, формально є. Той, що й у попероедніх двох сезонах. Але з командою він не живе, приїжджає лише на ігри в Одесі. А в того лікаря, який знаходится з командою постійно, немає медичної освіти.

Фото Ірини Василенко
- Потім умови виправилися?
- Нас перевели жити начебто в готель. Але який то готель, коли холодно так, що з рота йде пара і «зручності на поверсі»? 19 жовтня нам обіцяли виплатити аванс і коли ця дата настала, знову тицьнули по 10 000. І знову обіцяли, що надалі все буде гаразд і отримаємо все, що нам обіцяли. Коли закінчився місяць, виявилося, що мене оштрафували на 50% зарплати. Сказали, що «керівництво не задоволене моєю поведінкою». Тоді відповів, що ми так не домовлялися і відмовився грати. Решта хлопців теж отримали не те, на що розраховували, а за листопад знову отримали по 10 000. Грудень наразі взагалі не закритий. Ми з Микитою Сидоренком намагалися поговрити з Олегом Кропивницьким, але він був налаштований вороже, казав, що ми «два д…би». Нас поливали брудом. Зі слів керівництва ми почули, що грошей не дає єдиний спонсор.
- Ти ще тоді вирішив, що припиняєш співпрацю зі «Штормом»?
- Так. В українському хокеї ми зустрічалися з різним, але такого як у «Штормі» не було ніколи. Ми з Сидоренком переїхали в Одесу і зателефонували Лопатухіну, що хочемо, коли він буде у місті, здати форму. Той сказав: «Здасте в поліції». Насправді, раз у нас контракт зі «Штормом», форми ми здавати не зобов’язані. В цьому немає криміналу. А ось коли клуб не виконує взятих на себе зобов’язань, мабуть, є.
- Георгій Анатолійович стверджує, що лікував вас з Микитою від наслідків алкоголізму.
- Микита за себе вже відповів в Instagram (дивитися нижче). Я звернувся до гастроентеролога, бо посадив собі шлунок антибіотиками, коли лікувався від простуди. Не знаю, в яких найкращих фахівців мене лікували, але за один прийом заплатили 100 доларів і на тому й усе. Лікування мені, звісно, було потрібне, але на нього не було грошей. Тому приводив організм до ладу, сівши на дієту. Більшого собі дозволити не міг.
- До тренера Руслана Борисенка у вас претензії є?
- Жодних. Як фахівець він дав мені дуже багато. В хокейному розумінні. Руслан Віталійович хіба-що міг не йти на поводу в керівництва і, враховуючи жахливі умови, які нам створили, прямо сказали, що якщо це все не виправиться, команда не буде грати.
- Сергію, на початку повномасштабної війни ти виїхав у Іспанію і виступав там за «Пучсарду». Не шкодуєш, що тоді на запрошення Олександра Бобкіна повернувся в Україну?
- Шкодую лише про одне. Що у минулому сезоні підписав зі «Штормом» дворічний контракт. Угоду терміном на рік керівництво укладати відмовлялося. Тепер не знаю, як мені бути. Звертався у Федерацію хокею України, наголошуючи, що клуб порушує умови контракту, але там на мої звернення не реагують. З керівництвом «Шторму» теж нормальна комунікація відсутня. Пан Кропивницький спілкування уникає, Георгій Лопатухін взагалі на певний час заблокував мій номер. До речі, хочу запитати, як пере пральна машина, яка мала служити команді, але яку ми завантажували спортивному директорові в машину?
- Враховуючи ці реалії, маєш думки про завершення кар’єри?
- Поки ні. Хоча, звісно, поки маю відносини зі «Штормом», іншого клубу шукати не можу. Шукаю шляхи виходу з цієї ситуації. Ось Вітя Ніконов ще перед стартом сезону поставив питання руба. Сказав, що хоче піти. Йому сказали, що в нього контракт і його ніхто не відпустить. Врешті, Вітя пішов, завершивши кар’єру. Подивимося, що буде у нас. Олег Кропивницький всім каже, що він за хокей, за розвиток.
- Пан Лопатухін звинувачує вас у тому, що, перебуваючи на контракті зі «Штормом», ви з Сидоренком тренуєтеся з «Одещиною».
- Ми вимушені десь підтримувати форму і вдячні клубу «Одещина», що пішов нам на зустріч. Що в тому поганого? Наскільки мені відомо, раніше люди приїжджали до Києва з НХЛ і поки не поверталися в свої клуби, тренувалися з «Соколом». Такі приклади в хокеї далеко не поодинокі. Пан Лопатухін людина в хокеї нова. Можливо, він про це не знав.

Getty Images/Global Images Ukraine. Георгій Лопатухін
Спортивний директор ХК «Шторм» Георгій Лопатухін прокоментував самовільне залишення команди хокеїстами Микитою Сидоренком та Сергієм Стецюрою.
«Станом на сьогодні Сидоренко та Стецюра не виконали рішення дисциплінарного комітету федерації й фактично без будь-якої відповідальності перебувають у розташуванні клубу Одещина. Якщо гравця щось не влаштовує, це не означає, що він має право порушувати правила та красти майно клубу, намагаючись потім диктувати умови за принципом: ви мені контракт – я вам екіпіровку.
Фактично йдеться про кримінальне правопорушення, яке в умовах воєнного стану розцінюється особливо суворо. Водночас керівництво Шторма свідомо не дає хід підготовленим документам до правоохоронних органів, щоб не зламати життя молодим хлопцям. Ми чекаємо остаточного висновку та рішення дисциплінарного комітету федерації як органу, уповноваженого дати оцінку їхнім діям», – додав спортивний директор клубу.

https://sport.ua/uk/news/868577-3-voini-i-6-mankurtiv-de-zaraz-uchasniki-osta...

Фото Івана Вербицького. Олег Шафаренко (справа) і Дмитро Христич

Наступного тижня українську хокейну спільноту може розірвати інформаційна бомба. Власне, рве й без того, у зв’язку з мобілізацією до лав ЗСУ епатажного голкіпера «Кременчука» Едуарда Захарченка. Але то – тема окремої розмови. Наразі мова про головну команду країни, яку з великою долею вірогідності покине тренерський дует, котрий вивів команду після 20-річної перерви в топ-дивізіон чемпіонату світу. Номінально головний тренер Дмитро Христич і номінальний асистент, а по факту справді керманич команди Олег Шафаренко не можуть досягти з керівництвом Федерації хокею України консенсусу щодо подальшої співпраці і через те можуть офіційно залишити посади вже найближчим часом.
Треба згадати, що ініціатором приходу цього тренерського штабу був колишній президент ФХУ Георгій Зубко. Георгій Юрійович шляхом гучного скандалу з начебто наявністю російських паспортів у дуету Шахрайчук-Сімчук, які тренували збірну протягом трьох сезонів до того, домігся зміни на тренерському містку, посприявши приходу на посаду якраз Шафаренка як, мабуть, найфаховішого поміж українських хокейних спеціалістів сучасності. Олег Леонідович, який після початку повномасштабної війни виїхав у Німеччину, працював там і виступав на аматорському рівні, повернувся влітку 2023-го в «Сокіл» саме з умовою, що наступним кроком буде призначення в національну команду. Христич в усій цій історії слугував авторитетною ширмою, мовляв, кандидатура Шафаренка, найбільшим здобутком якого як тренера був чемпіонський титул у незавершеному через початок повномасштабної війни сезоні з «Соколом», може не мати достатньої підтримки.

Читайте також:
Олег ШАФАРЕНКО: «Білоруси нас підтримують, але сидять перелякані і мовчать»
Врешті, Шафаренка у форматі асистента Христича Зубко відстояв, але ще до того, як новий тренерський штаб зібрав команду на перший збір, сталися зміни на чолі ФХУ – замість Зубка спрагла до ̶х̶а̶л̶я̶в̶и̶ реформ хокейна спільнота привела на посаду власника клубу «Кременчук» Сергія Мазура.
Зрозуміло, що без результату Шафаренку ніхто б часу на розкачку не давав. Але в тому й річ що результат був. Спершу в лютому 2024-го збірна України вперше за 12 років вийшла до фіналу олімпійської кваліфікації, перегравши на майданчику суперників Польщу. Потім було впевнене перше місце з п’ятьма перемогами в п’яти матчах на чемпіонаті світу в дивізіоні 1В. Мало того, повернувшись в ешелон 1А після восьмирічної перерви, українці не просто не були там хлопчиками для побиття, а лише дивом не відібралися в елітний дивізіон вже в 2025-му. Тоді після трьох перемог у чотирьох матчах в заключному поєдинку нашим землякам було достатньо не програти Японії в основний час. Але останнього кроку, поступившись 2:3, наша команда не зробила.
Перед ЧС-2026 заздрісливий в основній своїй масі український хокейний істеблішмент пророкував національній команді боротьбу за виживання. Мовляв, свій шанс ми втратили рік тому, цьогоріч дивізіон 1А став сильнішим, нас вже ніхто недооцінювати не буде і кожен очковий здобуток буде великим подвигом. Крім того, звитяжні діячі з ФХУ не спромоглися організувати команді на заключному етапі перед чемпіонатом світу жодного спарингу, що безпосередньо відобразилося на діях команди і підсумковому результаті стартового матчі проти поляків (поразка 2:3 в основний час).

Читайте також:
Усупереч логіці. Хокейна Україна бореться за потрапляння в еліту ЧС

Втім, оперативно провівши роботу над помилками, тренерський штаб нашої команди зміг витиснути з команди максимум у решті чотирьох матчах – три перемоги і поразка в буллітній серії від Казахстану. Десяти очок було достатньо, аби посісти друге місце, котре дозволило повернутися в еліту після 20-річної паузи.
Та навіть попри це «аналітичний відділ» деструктивної діяльності не припиняв, наголошуючи на тому, що Шафаренко при формуванні складу керувався клубними симпатіями і незаслужено взяв до кінцевої заявки відразу п’ять гравців «Сокола», котрі цього разу проявили себе не найліпшим чином. Воно, звісно, так, але переможців не судять. Адже не проявили себе повноцінно й двоє інших представників чемпіонату України – Денис Матусевич і Віталій Лялька з «Кременчука».
Врешті, ці закиди були б доречними, якби команда не впоралася з поставленим завданням. Оскільки ж результат, за який відповідає тренерський штаб, був, методи його досягнення повинні цікавити найменше. Але не в нашому випадку.
За інформацією Sport.ua, керівництво ФХУ на чолі з панами Мазуром і Медведєвим запропонувало Шафаренку повноцінний контракт, але висловило вимогу, щоб тренер припинив співпрацю з клубом «Сокіл», котрий цьогоріч втретє під керівництвом Олега Леонідовича став чемпіоном України. При цьому Шафаренко міг сам обирати – ставати повноцінно головним тренером і шукати собі нового асистента чи продовжувати роботу в старому офіційному статусі помічника Христича. Фінансові умови при цьому виглядали цілком прийнятними. За нашою інформацією, ФХУ пропонувало Шафаренку місячний оклад у межах 150-200 тисяч гривень.
Та станом на сьогоднішній день тренер пропозиції не приймає. Він категорично відмовляється залишати «Сокіл», основним інвестором якого є кум Олега Леонідовича В’ячеслав Лецкан. Власне, саме в інтересах національної збірної п. Лецкан піддався на авантюру з участю частини гравців і тренерського штабу «Сокола» в чемпіонаті Польщі під штандартами «Сянока». Втім, враховуючи антиукраїнську істерію в сусідній державі, яка зачепила й хокей, від ідеї В’ячеслав Львович вже начебто відмовився. Відмовився після того, як йому поставили умову, щоб у складі команди грали мінімум десять польських хокеїстів. І не просто грали, а представляли провідні ланки і отримували час при грі в більшості.

Читайте також:
Чемпіон України з хокею перекочовує в Польщу. В якому статусі?
Наразі п. Лецкан ще не втрачає надії, що «Сокіл» заявиться в одному з інших іноземних чемпіонатів і для збірної це був би гарний вихід, адже остання першість світу чітко продемонструвала, що в Україні провідні хокеїсти у своєму розвитку зупинилися. Втім, чи буде в цьому в «Сокола» пряма зацікавленість, враховуючи, що ФХУ може не продовжити співпраці з Шафаренком – велике питання.
Шафаренко вже презентував програму підготовки збірної перед Радою ФХУ. Кажуть, що чимало позицій викликали і фахівців питання і навіть посмішки. Скажімо, на пропозицію окреслити коло бажаних спаринг-партнерів у межах семи-шести команд Олег Леонідович видав перелік від звичного гегемона Канади до дебютанта дивізіону 1А Естонії.
Кажуть, що з кандидатурами нових тренерів у ФХУ вже визначилися. В разі, якщо з Шафаренком домовитися таки не вдасться, національну команду очолить Олександр Бобкін, котрий останніх шість років досяг чималих успіхів на чолі юнацької і молодіжних збірних.

Читайте також:
Олександр БОБКІН: «Збірна для мене була і залишається пріоритетом»

Федерація хокею України офіційно оголосила про зміну тренерського штабу національної збірної України.
Контракти Дмитра Христича, Олега Шафаренка та Ігоря Карпенка завершилися, а досягнути згоди щодо продовження співпраці у сторін не вийшло.
«Федерація хокею України висловлює щиру подяку Дмитру Христичу, Олегу Шафаренку та Ігорю Карпенку за професіоналізм, відданість справі, історичні результати та вагомий внесок у розвиток українського хокею. Бажаємо тренерам успіхів у подальшій професійній діяльності та нових перемог», – йдеться у заяві федерації.
Дмитро Христич очолив чоловічу збірну України з хокею 18 жовтня 2023 року. Його призначила Федерація хокею України після відставки Вадима Шахрайчука.
Зазначається, що найближчим часом буде призначено нового головного тренера національної збірної України, який сформує власний тренерський штаб. Разом з ним у 2027 році «синьо-жовті» виступлять в еліті чемпіонаті світу з хокею, куди команду вивів Дмитро Христич зі своїм тренерським штабом.

Фото Ірини Василенко

Прийнято вважати, що міжсезоння для спортивних команд – період творчого пошуку. Адже саме тоді створюється каркас і закладається фундамент готовності колективів на весь майбутній сезон. Проте в нашому хокеї ситуація трохи інша. Міжсезоння традиційно стає для більшості українських клубів періодом виживання. Найчастіше влітку вирішується питання не комплектації команд, а їх банального існування. Ті, хто зміг пережити літо, склади здебільшого збирають поспіхом і за залишковим принципом.
Тому в підсумку й наша національна першість виходить такою слабкою, кострубатою і неконкурентною, а її навіть найобдарованіші представники в такому середовищі гублять свій потенціал і потім виглядають слабко в складі збірних України. Показовий приклад – переможний для нашої країни чемпіонат світу-2026 у дивізіоні 1А. Сім представників внутрішнього чемпіонату спромоглися разом лише на одну результативну дію – асист авторства оборонця «Сокола» Євгена Ратушного. І не скажеш, що справа у слабкості самих хокеїстів. Просто обставини, в яких вони виступають, не сприяють ні професійному зростанню, ні не додають мотивації.
Тож на якому світі перебувають наші клуби у середині літа, в час, коли склади мали б бути сформовані відсотків бодай на 73 і коли настає пора розпочинати безпосередню підготовку до сезону навіть тим, хто полюбляє відпочивати максимально довго?
Відразу зауважимо, що якщо не станеться якогось дива, учасників знову буде п’ять. Але є нюанси: вельми амбітний у нетривалий період часу одеський «Шторм» вочевидь замінить після річної відсутності в дорослому чемпіонаті херсонський «Дніпро», а «Крижинку Кепіталз» — богуславські «Шершні», які на дорослому рівні збираються дебютувати. Про специфічний монархічний проект поговоримо нижче, а щодо «Шторма» все давно сказано. Люди, які заходили з грізними амбіціями і стартували зі здобуття Кубка України, втратили запал після першої ж невдачі у вигляді поразки в півфінальній серії чемпіонату-2024/25. Про це Sport.ua вже розповідав і не бачить потреби повторюватися. Бажаючі можуть ознайомитися з історією злету і падіння колись одеського, а в минулому сезоні вінницького клубу за посиланням нижче.
А поки – про стан справ у колективах, які існують чи жевріють.

«Сокіл»: польсько-угорсько-румунське марення
Історія з заявкою «Сокола» в невизначеному статусі і вочевидь під знаменами «Сянока» в чемпіонат Польщі обіцяла стати найгучнішою подією літа в українському хокеї. Правда, тоді ще не було відомо про відставку тренерів збірної, які вивели команду в елітний дивізіон ЧС і про мобілізацію до лав ЗСУ зіркового як для наших теренів голкіпера Захарченка. Зрештою, самого виступу в Польщі, найімовірніше, теж не буде.
За повідомленнями польської преси, директор клубу «Сокіл» В’ячеслав Лецкан мав погасити борги «Сянока» до 1 липня, але цього не зробив. Причин кілька і головна – антиукраїнська істерія, яка сколихнула Польщу в останні місяці. Зрозуміло, що прихід українського інвестора в польський спорт за такої ситуації не міг залишитися непоміченим. Агресивно налаштовані «кібіци» здійняли хвилю про початок кінця їх хокею, мовляв, українці мають свій інтерес і хочуть награвати хокеїстів для свої збірної. Муніципалітет Сянока відреагував і начебто поставив перед п. Лецканом умову, що польських хокеїстів у складі команди має бути не менше десяти і грати вони мають у перших ланках, отримуючи час при діях у більшості.

Читайте також:
Чемпіон України з хокею перекочовує в Польщу. В якому статусі?
Звісно, В’ячеслава Львовича такий варіант не надто влаштовував і з того часу питання про подальші перспективи участі «Сокола» в проекті «Сянок» на паузі. За нашою інформацією, цей варіант ще остаточно не відметений, але й вірогідність участі гравців та тренерів «Сокола» в чемпіонаті Польщі мала. Особливо з урахуванням, що від сьогодні наставник «Сокола» Олег Шафаренко більше не є тренером збірної і прямої зацікавленості у виступах наших хокеїстів у конкурентнішому середовищі не має.
Разом з тим, п. Лецкан зондує підґрунтя щодо можливого виступу команди в чемпіонаті Угорщини. Гравців в обоймі «Сокола» багато і їх цілком можна розділити на два турніри.
IIHF. Свого часу Сидоренко вже грав за «Сокіл» у єврокубках
Першим новачком «Сокола» в міжсезонні-2026 став екс-нападник «Одещини» Микита Сидоренко. Який все ще вважається одним із найталановитіших українських хокеїстів, але останнім часом трохи зупинився в своєму розвитку. Перехід у «Сокіл» мав би дати поштовх подальшій кар’єрі Микити. Тим паче, що була надія, що в «Соколі» відродиться перевірена роками зв’язка Сидоренка з Іллею Криклею, котрий перейшов до лав киян в оренду зі «Шторма» в ході минулого сезону. Втім, за інформацією Sport.ua, Ілля залишився незадоволеним проведеним у «Соколі» часом. Він начебто розраховував грати в першій ланці і отримати місце в складі збірної на чемпіонаті світу. Однак за три місяці в складі киян Крикля повноцінно розкритися не зміг і тепер начебто має намір перейти в «Одещину».

«Кременчук»: ефект випаленої землі
Після безнадійної поразки в фінальній серії попереднього чемпіонату від «Сокола» клуб з Полтавщини, фактичним власником якого є чинний президент Федерації хокею України Сергій Мазур, вдалося до радикальних заходів. Почалося все з того, що у відставку був відправлений головний тренер Андрій Срюбко, під керівництвом якого в 2025-му команда вдруге в історії здобула чемпіонство.
Насправді причина такого кроку лежить не стільки в спортивній, скільки кон’юнктурній площині. Річ у тім, що Срюбко є людиною колишнього президента ФХУ, сірого кардинала нашого хокею Анатолія Брезвіна. Про його призначення Анатолій Іванович домовився з паном Мазуром в обмін на підтримку на виборах президента ФХУ восени 2024-го. Точніше, то була одна з частин домовленостей. Як відомо, зараз пани Мазур і Брезвін горщики побили і відповідно перестали діяти домовленості.
Дарма, що Срюбко на посаді наставника проявив себе як спеціаліст справді фаховий, котрий у попередньому сезоні зміг ідеально підвести команду до плей-оф як з точки зору фізичної, так і тактичної готовності. І в Континентальному кубку, за винятком одного матчу, «Кременчук» виступив доволі пристойно. Крім того, Срюбко сміливо почав довіряти молоді і, як наслідок, у складі команди заграла ціла група перспективних місцевих гравців.

У сезоні-2025/26 Срюбку було важче, бо кадровий потенціал «Сокола» був набагато вищим. Не лише тому, що кияни добре підсилилися, а й з огляду на звично дивну політику самого «Кременчука», через яку клуб і український хокей загалом загубили не одного перспективного хокеїста, а в ході минулого сезону – нападника Артема Целогородцева (ця історія – за посиланням нижче).

Читайте також:
Шантаж, або Де подівся один із найкращих хокеїстів чемпіонату України
За нашою інформацією, з нового сезону «Кременчук» буде робити ставку на молодих хокеїстів, яких тренуватимуть наставники клубної школи Артем Гніденко і Денис Ісаєнко. На молодих, бо вікових залишилося обмаль. Капітан команди Віталій Лялька вирішив зробити паузу в кар’єрі, ще чотирьох хокеїстів – голкіпера Едуарда Захарченка, оборонця Богдана Піддубного, нападників Юрія Мироненка та Єгора Безуглого – мобілізували до лав ЗСУ. Блоґери в екзилі розповідають щораз нові версії того, де саме військовослужбовці ТЦК схопили Захарченка та Безуглого – на тренуванні на ковзанці «Айсберг» чи під час походу в супермаркет у комендантську годину, — але суті справи це не змінює. Злі язики стверджують, що проблеми з бронюванням у хокеїстів могли виникнути після того, як вони відмовилися продовжувати з «Кременчуком» контракт. У принципі, історія не нова. Скажімо, солдатськими чоботами свого часу керівництво «Кременчука» погрожувало Глібу Вараві, який, як відомо, не повернувся в Україну після торішнього чемпіонату світу і зараз виступає за океаном.
Крім уже перелічених, невизначеним є майбутнє в «Кременчуку» й іще одного досвідченого хокеїста Гліба Кривошапкіна, котрий теж не хоче продовжувати контракту і наразі за перевіреною роками схемою отримує заробітну платню в зменшеному об’ємі.
Сергій Бабинець (справа) — тепер головний тренер «Одещини»

«Одещина»: з амбіціями другої сили
Одесити, для яких попередній сезон став прем’єрним, мають гарні апетити. Головною новиною міжсезоння наразі стало призначення головним тренером екс-гравця команди, рекордсмена чемпіонатів України за результативністю Сергія Бабинця. В принципі, 38-річний хокеїст виконував функції наставника вже й у попередньому сезоні, хоча номінально головним в «Одещині» вважався Дмитро Цимбал. З нового сезону ситуація зміниться. Бабинець, який паралельно очолює одеську школу з фігурного катання «Крижинка», вже не хоче продовжувати гравецької кар’єри і зосередиться на тренерсько-функціонерській. Цимбал і ще один відомий у минулому хокеїст Дмитро Якушин стануть його помічниками.
Кістяк минулого сезону команда зберегла, а головним придбанням обіцяє стати прихід вище згадуваного центрфорварда «Сокола» Іллі Криклі. Також одесити мають намір забрати до своїх лав цілу групу хокеїстів «Шторма», але щодо прізвищ поки конкретики бракує.

«Шершні»: амбітний проект на чолі з Шахрайчуком
Президент лотерейного оператора компанії М.С.Л. Георгій Ложенко, який звів у Богуславі на Київщині ковзанку «Льодограй» і відкрив на її базі дитячі школи з хокею та фігурного катання, після тривалих вагань нарешті зважився розширити хокейний проект «Шершні» до дорослої команди. На посаду тренера він запросив екс-наставника національної збірної України Вадима Шахрайчука, котрий вже неодноразово демонстрував вміння збирати боєздатні колективи навіть у наших реаліях фактично з нуля. Звісно, з урахуванням, що до минулого сезону «Шершні» виступали в Молодіжній хокейній лізі і група вихованців місцевого хокею в обоймі буде за визначенням. Особливо поміж цих хлопців виділяється Максим Висотенко, котрий вже спробував себе на юнацькому рівні у Швейцарії, а у сезоні-2024/25 нехай і епізодично, але доволі яскраво зарекомендував себе в лавах «Сокола».
Першим новачком «Шершнів» став один із найкращих бомбардирів українського чемпіонату Ярослав Панченко, котрий виступав під орудою Шахрайчука за «Київ Кепіталз», а попередній сезон провів у лавах аутсайдерів «Крижинки». Веде перемовини тренер й з групою інших екс-хокеїстів спочилих у Бозі «Крижинки» та «Шторма».

Читайте також:
Чемпіонат України з хокею може поповнитися новим клубом
Подейкують, що мав намір Шахрайчук запросити до Богуслава згадуваних вище Захарченка і Безуглого з «Кременчука». Наразі ж очікується, що воротарську позицію мають закрити один екс-гравець «Кременчука» Кирило Кучер і чех Радек Гаас, який виступав під орудою нинішнього наставника «Шершнів» за «Кепіталз», а попередній сезон відіграв за «Одещину». Та справжньою сенсацією може стати переїзд до Богуслава екс-гравця «Київ Кепіталз», канадця з китайським корінням Ху Янґа, з яким «Шершні» перебувають у стадії перемовин.
«Дніпро» — чемпіони МХЛ-2025/26

«Дніпро»: з чесько-білоцерківським колоритом
Після того, як торік титульним партнером клубу стала компанія RSE, «щуки» змінили не лише кольори (стали не блакитно-біло-синіми, а яскраво-зеленими), а й пріоритети. В попередньому сезоні команда від участі в дорослому чемпіонаті України відмовилася, натомість виграла юнаками, які вже мали за спиною сезон у дорослому хокеї, Молодіжну хокейну лігу. Команда нині базується у Білій Церкві і комплектується на основі колишніх вихованців «Білого Барса», котрих тренує досвідчений наставник Костянтин Буценко.
З осені ці хлопці вочевидь виступатимуть у чемпіонаті України, а паралельно – в другому дивізіоні чеської молодіжної ліги.
«Київ Кепіталз»: чужі серед своїх
Цей клуб поступово зовсім виходить з орбіти українського хокею і залишається до нього дотичним лише через згадку нашої столиці у назві, походження інвесторів та тренерського штабу і наявність групи українських хокеїстів. Від яких щоправда користі українському хокеєві було обмаль, оскільки керівництво «Кепіталз» поводилося протягом минулого сезону, який команда проводила в Балтійській лізі, так, що тренерам нашої збірної було дешевше відмовитися від тих кількох гравців, які входили до сфери їх інтересів. Цьогоріч «Кепіталз» пішли ще далі і вочевидь відмовляться від утримання дочірньої команди з назвою «Крижинка», котра торік була аутсайдером чемпіонату України.
В команді, яка знову виступатиме в Балтійській лізі, українців залишилося не так вже й багато – воротар Назар Бойко, оборонці Іван Шамардін і Віталій Андрейків, нападники Михайло Ковальчук, Данило Царковський і Денис Гончаренко, а також новачок команди, збірник України Фелікс Морозов.

Президент Федерації хокею України Сергій Мазур пояснив, чому збірна залишилася без головного тренера Дмитра Христича і його штабу, незважаючи на вихід до еліти чемпіонату світу.
«Передусім я хотів би почати зі слів щирої вдячності тренерському штабу на чолі з Дмитром Христичем, його асистентам, зокрема Олегу Шафаренку, а також тренеру воротарів пану Карпенку. Ці люди виконали велику роботу.
Водночас треба чесно сказати: зміни у тренерському штабі не були бажанням Федерації. До останнього моменту ми сподівалися, що нам вдасться зберегти штаб і продовжити спільну роботу. Але, на жаль, за результатами переговорів сторони не змогли дійти згоди з низки принципових питань.
Що стосується конкретних пунктів, я не можу і не вважаю коректним публічно розкривати деталі переговорного процесу. Це питання взаємної поваги між Федерацією та тренерським штабом. У переговорах завжди є умови, пропозиції, аргументи, внутрішні оцінки та робочі моменти, які не мають виноситися в публічну площину.
Можу лише сказати, що питання не зводилося виключно до фінансів. Це була ширша історія – про загальне бачення майбутньої роботи, принципи організації процесу, відповідальність сторін і підхід до підготовки збірної на новому рівні», – сказав Мазур.
Раніше повідомлялося, що новим тренером, скоріше за все, стане наставник юнацької збірної Олександр Бобкін.