хоккей, hockey, сокол киев, sokol kiev kiew, кхл, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment, украинский хоккей, по хоккею беларуси россии, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей, чемпионат россии высшая лига

Форумы1. ХоккейУкраинский хоккейОлімпіада-2022 Гокейний Турнір

 



Версия для печати
osturna
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
20-07-2010 12:25 GMT+2 - #77386 Цитировать выделение    

Олімпійські кошмари Віктора Федоровича

На Олімпіаду 2022 року конкурентів побільше. Янукович з українським Буковелем зі списку претендентів може конкурувати лише з танзанійським Кіліманджаро.

Наприкінці минулого тижня Президент України Віктор Янукович здивував і розсмішив усю думаючу країну. Перебуваючи з візитом у Львові Віктор Федорович запропонував подати заявку на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року в Карпатах, а саме в гірськолижному курорті Буковелі. Не суть важливо, що президент переплутав Буковель з Буковиною. Від такої новаційної думки кілька днів мав не спати через жахливі сни його соратник, президент НОК України Сергій Бубка. Саме він має добре розуміти, що ідея проведення в Україні будь-яких олімпійських ігор — це лише фінт язиком від «боса».

Питання навіть не в тому, що побудувати інфраструктуру в Україні для зимової Олімпіади нереально за цей час. За три роки, коли ми отримали Євро-2012 в Україні жоден стадіон не був збудований за кошти держави. Навіть подаючи таку заявку в Україні повинні розуміти, що варто мати хоч якусь підготовчу базу для організації таких змагань. У Буковелі навіть цього немає. Так, є дорогі готелі, ресторани, але на цьому все. Гірськолижні траси Буковеля призначені для відпочинку та спуску лижників-любителів, але не професіоналів-спортсменів на таких серйозних змаганнях.

У західному регіоні немає жодного хокейного майданчика, майданчику для ковзанярського спорту, який би відповідав рівню таких змагань, а про їх появу можна лише мріяти. Те ж саме стосується і хоч якоїсь бази для гірськолижного-швидкісного спуску, санного спорту та навіть тих же трас для біатлону чи лижних гонок. Є ще стара база у Тисовці, але стан трас на ній не відповідає і рівню чемпіонату України. Це лише короткий перелік проблем на шляху до Олімпіади. Але є й головна проблема — це суперники у боротьбі за право проводити цю Олімпіаду у 2022 році. Подати заявку і вилетіти у першому ж колі відбору — це справа проста. Очевидно, що на це і розраховували радники Януковича.

Як відомо, у 2014 році зимові ігри прийме російський Сочі. Боротьбу за право приймати Ігри-2018 поведуть південнокорейський Пхенчхан, німецький Мюнхен та французький Ансі. У всіх трьох країн гарні шанси на проведення Олімпіади, але найкращі вони в корейців, які програли два попердні відбори і серйозно налаштовані на цей цикл.
На Олімпіаду 2022 року конкурентів побільше. Янукович з українським Буковелем зі списку претендентів може конкурувати лише з танзанійським Кіліманджаро. На 2022 рік серйозно претендує китайський Харбін. Після вдалого проведення ігор у Пекіні-2008 китайці довели, що зможуть підготувати такі серйзоні змагання. Але якщо ігри 2018 віддадуть Кореї, то китйці «пролітають». Також на ігри спільні заявки збираються подавати Єреван з Тбілісі та Копенгаген з Мальме. Подають заявку на ігри три іспанські міста — Сарагоса, Уеска і Хака. Зрозуміло одне, що якщо ігри 2018 віддадуть Азії, то наступна Олімпіада відбудеться в Європі, якщо ж ні, то навпаки. Причому є велике переконання, що після Сочі-2014 керівники МОК віддадуть ігри розвиненій країні, в якої вже і сама інфраструктура готова, а не існує лише на макетах…

Що ж стосується України, то нам варто не зганьбитися хоча б під час Євро-2012, а вже потім думати про далеку перспективу і спробувати провести чемпіонат світу хоча б з якогось зимового виду спорту. Наразі Україні дали тільки хокейний чемпіонат нашого, не найвищого, дивізіону.

Сочі будується до Олімпіади
http://www.skyscrapercity.com/showpost.php?p=60474525&postcount=1429

Приклад слаломної траси для майбутньої Олімпіади в місті Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
http://englishrussia.com/images/over_the_beltway_in_moscow/001g08pw.jpg

Это сообщение было отредактировано osturna (20-07-2010 12:59 GMT+2)


 
osturna
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
27-07-2010 13:42 GMT+2 - #77489 Цитировать выделение    

Олімпіада-2022 в Карпатах: реальність чи перерозподіл власності

http://www.pravda.com.ua/columns/2010/07/27/5250722/

У Славському Львівської області найбільше лякають жахливі дороги. Обабіч сучасні відпочинкові комплекси, готелі, ресторани, а шляхи як в забитому селі. Туристи залишають на стоянках автомобілі й розважаються на квадрациклах.

Забудова селища — немов стихія, будівлі, розкидані по усіх закутках, вражають то убогістю, то вишикуваною красою. Інколи створюється враження, що власники намагаються переплюнути один одного, а в Сколівському районі нема на них архітектора. Кожен сам собі законодавець будівельної моди.

Невже в хаотично забудованому селищі, без доріг й тротуарів, можна проводити Зимові Олімпійські ігри?

Бойки без особливого ентузіазму сприйняли месидж Віктора Януковича про можливі Зимові Олімпійські ігри 2022 року в українських Карпатах.

На заклики львівського губернатора Василя Горбаля, коли той під час представлення голови Сколівської районної адміністрації наказав взяти курс на Олімпіаду, щоб основні змагання пройшли на Львівщині, навіть уваги не звернули. Настільки далекою й нереальною перспектива — 2022 в Україні.

Зрештою, що може зробити голова райадмінстрації, чи навіть губернатор для просування мрії Януковича? Потрібні мільярдні капіталовкладення. І не тільки гроші.

В олімпійських мріях насторожує лише одне. Паралельно з двома месиджами від влади почалися кроки зі зміни власників відпочинкових комплексів в Карпатах.

Першою в зону уваги потужної фінансової групи, близької до влади, потрапила база відпочинку «Динамо». Міліцейське відомство давно не вкладало фінансів у комплекс у Славському.

Інфраструктура бази годиться для спартанського загартування або тренування спецназу. Змінити власника — жодних проблем.

Трохи складніше з іншим ласим шматком — спортивною базою міністерства оборони «Тисовець». Хто сумнівається, нинішні міністр оборони і начальник Генерального штабу, якого відкликали з пенсії, підпишуть що завгодно?

Для початку можна створити спільне підприємство, а згодом, для дальшого притоку інвестицій все приватизувати. Яка знайома схема!

Карпати поки що без господаря. Лише Буковель по-серйозному прихопив Коломойський.

Поки українські олігархи ділять Карпати, заглянемо до наших близьких сусідів — росіян, чий досвід любить запозичувати нинішня команда Януковича.

Зимова Олімпіада 2014 року пройде в Красній Поляні Краснодарського краю, за кілька десятків кілометрів від чорноморського узбережжя Кавказу.

***

Сучасною європейською трасою від аеропорту Адлер ви домчите до Поляни за 45 хвилин. Вертольотом — ще скоріше. Зійшовши з трапа літака, за лічені хвилини потрапляєте на вертолітний майданчик. За двадцять хвилин — приземлитися на вертодромі в центрі Поляни.

Ще 30 років тому селище міського типу неподалік Сочі виглядало значно гірше від українського Славського.

Дорога в Поляну, де проживало понад три тисячі етнічних греків, нагадувала серіал з фільму жахів. З 50-кілометової складної траси половина пролягала гірською ущелиною. Ширина три метри, а далі обрив — стометровий. Водіїв попереджали: не хвилюйтеся, падати не боляче, поки долетите до річки, з переляку помрете від розриву серця.

Цей відрізок траси, який проходив через пробиті в горах тунелі, давно облюбували кінорежисери. Пригадуєте захоплюючі кадри погонь з фільмів «Кавказька полонянка», «Діамантова рука» — вони відзняті дорогою до Поляни.

Селище свого часу привернуло увагу багатих людей царської Росії з кількох причин. Унікальний гірських клімат. Коли набридає море, можна сховатися в горах. І відносний спокій. Перекрий одну дорогу — і миша не прослизне.

Дача фабриканта Сави Морозова, який фінансував революцію Леніна, розкинулася в самому центрі Поляни. На схилі гори, що зависає над селищем, під час правління Ніколая 11 облюбував для дачі місце депутат Держдуми Хомяков.

Що знали росіяни по Красну Поляну? Тут випадали найбільші в Росії сніги — до чотирьох метрів. На околиці селища знаходилась республіканська гірськолижна школа. В горах можна було тренуватися весь рік, на деяких схилах ніколи сніги не сходили. Влітку в купальнику їздили на лижах. І ще славилися селищні бджолярі, один з яких навіть став Героєм Соцпраці.

***

Своєму розвитку забите селище має завдячувати покійному міністру оборони СРСР маршалу Андрію Гречку і нинішньому прем'єру Володимирові Путіну — це їхнє улюблене місце відпочинку.

Друге дихання в край прийшло після побудови турбази міністерства оборони СРСР «Красная Поляна». Виросли два триповерхові корпуси. Поряд ще збереглася дача Сталіна. Похмура будівля з однією сонячною кімнатою — на самому горищі. На схилах виріс симпатичний комплекс, який природно вписався в навколишній ландшафт.

За ескізами маршала Гречка на фоні гір поряд з генеральським готелем виріс зі скла й дерева модерний ресторан. Трохи далі, на схилі, де вранці першими з'являються сонячні промені, збудували дерев'яну дачу самого міністра оборони Гречка. Ця назва збереглася до 2003 року, поки росіяни з перепою не спалили улюблене місце відпочинку радянської та російської військової еліти.

Особливо дача Гречка славилася дерев'яною банею — у ній побули міністри оборони чи не усіх країн Варшавського договору.

За двадцять кілометрів від турбази «Красная Поляна» спорудили будинок для мисливців «Лаура». В гірських лісах, де багато каштанів, водилися кабани, ведмеді. На полюваннях розважалися генерали.

Про маршала Гречка досі Поляною ходять легенди. Одна з них, як міністр оборони підсів у самоскид і втік від своєї охорони. Поблукав селищем, у гастрономі випив кефіру й пішки повернувся на свою дачу.

Минулими роками безпечно добратися до Красної Поляни можна було лише вертольотом з Адлера. Взимку дорогу часто перекривали снігові лавини, або сповзаючі гірські грунти.

В самому селищі не було жодного готелю чи ресторану. Лише крило єдиної столової віддали під бар «Лаура».

***

З чого починали росіяни? Збудували сучасну безпечну дорогу біля русла самої річки. Стара залишися поряд, як нагадування по страшні часи. Її узбіччя досі завішені вінками, як спогад про загиблих.

Після Гречка нове життя в Красну Поляну вдихнув Володимир Путін. Скоріше всього офіцер першого управління КДБ вперше побував в Поляні ще в молоді роки.

В часи СРСР селище закрили для іноземців. Тут відпочивали також високопоставлені офіцери з соціалістичних країн. Туристичний маршрут для військових Красная Поляна — Псеашко (гірські будиночки)- Кудепста (море) користувався шаленою популярністю.

За роки свого президентства Путін найкраще пропіарив Красну Поляну — став їздити сюди кататися на лижах, а за ним потягнулася вся владна й бізнесова еліта.

Губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов почав проводити в селищі серйозні наради. Поляна стало місцем для відпочинку й ділових зустрічей.

Найпотужніше в край зайшов «Газпром»: провели газ, збудували вертодром, сучасну інфраструктуру — все це перетворило регіон в модний гірськолижний курорт.

За Путіна освоювати Поляну, немов нафтові родовища, кинулися відразу три кити — крім «Газпрому», фінансова група Володимира Потаніна і губернатор Олександр Ткачов.

Що важливо, ніхто не побіг відбирати у військових прекрасну базу відпочинку, з якої починалася історія гірськолижного курорту. Російські олігархи почали будувати нові готелі, ресторани, лижні траси.

Красну Поляну, забите селище, сьогодні не впізнати — це популярний міжнародний центр гірськолижного відпочинку з сучасними олімпійськими об'єктами.

Завдяки тому, що влада першою показала приклад і віддала перевагу рідному краєві, а не Австрії чи Швейцарії.

***

Бойки повірять в серйозність олімпійських мрій Віктора Януковича лише після того, як побачать президента на лижах на Тростяні. Горяни такі люди.

До речі, Леоніда Кучму навчив кататися на лижах голова Сколівської райдержадміністрації Романів вже в перед пенсійний вік. Тренувалися разом на схилах біля «Тисовця».


 
Юрій
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Бровари
02-08-2010 16:07 GMT+2 - #77707 Цитировать выделение    

Бубка заявляє, що в Україні реально провести зимову Олімпіаду

В Україні реально провести зимову Олімпіаду-2022 року.

Про це заявив президент Національного Олімпійського комітету України Сергій Бубка, оглядаючи баз Львівщини Тисовець, Плай, Динамо, Захар Беркут.

«Ідея запросити в Україну головні спортивні змагання в Україну є давно, але нам не вистачало ініціативи з боку вищого керівництва держави. Тому слова Януковича історичні», — цитує Бубку gazeta.ua.

Бубка також зазначив, що в України є всі можливості, щоб провести ці ігри, оскільки для повної підготовки Олімпіади треба 7 років.

Нагадаємо, що ініціативу проведення зимової Олімпіади-2022 висловив президент Віктор Янукович, коли перебував на Раді регіонів.
http://www.champion.com.ua/olympic-games/2010/08/2/328053/

Добавлено (27 сек.) :
Колесніков: Зимову Олімпіаду проведемо у Тисовці
Зимову Олімпіаду варто проводити у Львівській області на базі збірної у Тисовці.

Про це заявив віце-прем'єр з питань Євро-2012 Борис Колесніков в інтерв'ю gazeta.ua.

«Тут ближче до кордону, Європа може приїжджати на авто. І дуже компактно все розташовано», — заявив він.

За підрахунками віце-прем'єра на реконструкцію баз для можливого проведення Олімпіади-2022 необхідно витрачати 1 мільярд доларів на рік. Для підготовки Ігор у Ванкувері було витрачено 10 мільярдів.
http://www.champion.com.ua/olympic-games/2010/08/2/328120/

Это сообщение было отредактировано Юрій (02-08-2010 16:07 GMT+2)


http://hc-bbars.com.ua
 
DIMON L.D.
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Minsk
02-08-2010 16:59 GMT+2 - #77713 Цитировать выделение    

Молодцы! И следом летнюю!!!
И я себе такую же хочу(с)


 
Юрій
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Бровари
03-08-2010 12:52 GMT+2 - #77748 Цитировать выделение    

Львівська область має найбільше шансів стати основним місцем проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року.

Про це заявив віце-прем'єр Борис Колесніков, який разом з Львівським губернатором Василем Горбалем та президентом Національного олімпійського комітету Сергієм Бубкою відвідав гірськолижні спортивні бази у Львівських Карпатах.

Вони оглянули низку об'єктів, зокрема «Тисовець», «Плай», «Динамо», повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

«Виходячи з того, що є зв'язки, можливості та міжнародний аеропорт, то, звичайно, Львівська область частково краще Закарпатської. Звичайно, Буковель теж може на щось сподіватись, тому необхідно подивитись, порахувати», — зазначив віце-прем'єр.

«У Львові вже є хороша інфраструктура, тут недалеко до Трускавця, новий міжнародний аеропорт будується, і, до Євро 2012, він буде відкритий. Тобто, є додаткові переваги на сьогоднішній день. І якщо усі спортивно-технічні заходи можна буде провести, то, скоріш за все, це буде у Тисовці», — сказав він.

Колесніков також додав, що, за дорученням президента, будуть також вивчені Івано-Франківська і Закарпатська області для встановлення технічних можливостей проведення Олімпіади.

«Думаю, якщо ми розпочнемо роботу і Міжнародний олімпійський комітет прийме нашу заявку, то в нас буде достатньо часу для того, щоб побудувати один з найкращих європейських гірськолижних курортів», — наголосив він.

В той же час, віце-прем'єр не виключив, що на підготовку до Олімпіади-2022 країні необхідно буде витрачати 1 мільярд доларів щорічно.

Також в ході огляду гірськолижної бази по підготовці олімпійських спортсменів «Тисовець» її директор Володимир Мельников зауважив, що база повністю підходить для змагань на високому рівні, в тому числі й для проведення Олімпійських ігор.

Він також зазначив, що керівництво бази вживає усіх необхідних заходів для покращення інфраструктури і умов тренувань спортсменів. За словами Мельникова, в планах — створення так званої «штучної висоти» для тренувань українських спортсменів.

У свою чергу, Бубка заявив, що заявку і концепцію проведення Олімпійських Ігор Україна зможе подати у 2014 році.

«Все треба подавати у 2014 році, тому часу у нас достатньо. Ми маємо 4 роки для того, щоб відпрацювати всі необхідні моменти з нашими фахівцями, залучити кращих у світі спеціалістів, бо від концепції залежатимуть наші подальші кроки», — додав він.

Крім того губернатор Львівщини Горбаль подарував Колеснікову гірські лижі.
http://www.pravda.com.ua/news/2010/08/3/5271268/


http://hc-bbars.com.ua
 
Юрій
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Бровари
04-08-2010 17:04 GMT+2 - #77787 Цитировать выделение    

Бубка теж думає, що Україна має шанси на Олімпіаду
Середа, 04 серпня 2010, 16:50
Версія для друку Коментарі 4
Поділитись:

У України є реальні шанси одержати право на проведення зимових Олімпійських ігор в 2022 році.

Про це заявив президент НОК Сергій Бубка під час зустрічі з президентом Віктором Януковичем у Криму, повідомляє прес-служби президента.

Він також зауважив, що Україна «реально» має всі умови для того, щоб гідно провести цей захід.

«Нам просто треба сьогодні грамотно вивчити всі вимоги, які необхідно знати, щоб протягом чотирьох наступних років зробити перші кроки і розвинути ту інфраструктуру, яка нам знадобиться для подання заявки», — підкреслив Бубка.

За його словами, міжнародний олімпійський комітет вважає, що семи років достатньо, щоб з нуля підготуватися і провести Олімпійські ігри на найвищому рівні.

«А сьогодні, коли у нас є дванадцять років і п'ять років до моменту голосування на сесії МОК, якщо ми будемо підходити до питання чітко, за програмою, кожного року виконуватимемо певний обсяг робіт з будівництва спортивних споруд, які знадобляться нам до 2022 року, я вважаю — це реально», — сказав Бубка.

Він зазначив, що для того, щоб висунути свою кандидатуру на проведення цієї Олімпіади Україні, потрібно поліпшити готельну й спортивну інфраструктуру Львівської області до 2014 року.

Як відомо, раніше Янукович заявив, що Україна має намір претендувати на право проведення зимової Олімпіади-2022.
http://www.pravda.com.ua/news/2010/08/4/5274278/


http://hc-bbars.com.ua
 
osturna
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
09-08-2010 12:47 GMT+2 - #77921 Цитировать выделение    

Олімпійські будови на Кубанщині в процесі:
http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=244549&page=73

Олімпійські будови на Прикарпатті — продовжуються змагання хто більш неймовірного порожняка пожене для преси


 
osturna
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
23-08-2010 12:30 GMT+2 - #78655 Цитировать выделение    

http://gk-press.if.ua/node/3484

Втрачена Олімпіада

Ідея проведення зимових Олімпійських ігор в Українських Карпатах далеко не нова. Ще понад сорок років тому було розроблено проект будівництва біля Говерли олімпійського містечка з перспективою проведення тут білої Олімпіади. Чому олімпійський проект на Прикарпатті не вдалося реалізувати в радянський час? Чи справді Україна має реальні олімпійські перспективи?

Знову за старе

...Дев'ятиповерховий готель на полонині Пожижевській критими галереями з'єднаний з рестораном, конференц-залом та кінотеатром. З лоджій готелю можна спостерігати за змаганнями ковзанярів, грою хокеїстів та виступами фігуристів на дворівневому штучно створеному гірському озері. На схилах гори — траси для слалому та швидкісного спуску. Поруч — три трампліни, а ще — 50-метровий плавальний басейн, спортивні та ігрові зали. Адміністративне приміщення бази відпочинку, туризму, гірськолижного та ковзанярського спорту височіє над Чорногорою дванадцятиповерховою спорудою.

Таким бачили олімпійське містечко біля Говерли архітектори та проектанти київського «Діпроміста» у середині 60-х років. За тодішнім кошторисом спорудження такого потужного туристично-спортивного центру мало коштувати близько 350 мільйонів радянських карбованців. У грудні 1967 року вже було розроблено генплан будівництва, проведено фінансові розрахунки і навіть виготовлено макет майбутнього комплексу. А невдовзі у місцевій пресі з'явилася публікація «Олімпіада на Говерлі?», в якій старший інструктор обласної ради з туризму Роман Красій описував прекрасні перспективи цього об'єкту. «Цілком можливо, що в якомусь 19... році голова виконкому Ворохтянської селищної ради депутатів трудящих відстоюватиме в Міжнародному олімпійському комітеті право на проведення білої Олімпіади на Прикарпатті», — припустив у газетній публікації молодий тоді ще фахівець у сфері туризму.

Відтоді минуло вже понад сорок років. Тема білої Олімпіади на Прикарпатті несподівано знову відродилася. Наприкінці травня цього року Президент України Віктор Янукович проголосив, що Україна побореться за право проводити зимові Олімпійські ігри у 2022 році. Місцем проведення білої Олімпіади одразу було названо гірськолижний курорт «Буковель» (з обмовкою — Буковина). Олімпійські амбіції України викликали ланцюгову реакцію у чиновників виконавчої влади.
У пошуках місця

Губернатор Івано-Франківщини Михайло Вишиванюк, окрім базового «Буковелю», до переліку олімпійських об'єктів одразу зарахував також трампліни у Ворохті, майбутні спорткомплекси у Івано-Франківську, Яремчі, рідній Коломиї і в Долинському районі.

Макет олімпійського містечка на полонині Пожижевській. Фото 1967 го року

Мер міста Долини Володимир Гаразд включився у тему і згадав, що в керованому ним райцентрі є прекрасне місце для спорудження санної траси з перепадом висот 100 метрів, майже в центрі міста, з можливістю збудувати готельні комплекси і спортивні майданчики.

Ще на початку літа губернатор Івано-Франківщини був готовий спільно з Президентом та чиновниками Національного олімпійського комітету накреслити план підготовки до зимових олімпійських ігор 2022 року на Прикарпатті. Михайло Вишиванюк тоді зауважив, що до будівельних проектів вже готові долучитися серйозні інвестори, які, зокрема, мали б збудувати два 15-тисячних льодових палаци в Івано-Франківську та Яремчі.

На жаль, на початку серпня невтішні вісті прийшли з Львівщини, де побував віце-прем'єр- міністр Борис Колесніков на оглядинах олімпійських перспектив. Віце-прем'єр визнав переваги Львівщини, де краще розвинута транспортна, спортивна та готельна інфраструктура, і вказав, що базою для олімпійських змагань може стати комплекс «Тисовець», а олімпійське містечко можна збудувати під Львовом. Урядовець також зазначив, що на підготовку до Олімпіади щорічно треба буде витрачати близько мільярда доларів.
Як це було?

В Івано-Франківській туристсько-краєзнавчій спілці, до якої після виходу на пенсію долучився Роман Красій — фахівець, що був безпосередньо причетний до олімпійського проекту на Говерлі, репортерові «ГК» розповіли, що у той час йшлося не так про проведення Олімпіади в Карпатах, як про спорудження тренувальної бази для радянських олімпійців.

На той час уже на цілий Радянський Союз гриміла Ворохта. Тут проводилися всесоюзні змагання зі стрибків із трампліна, з інших гірськолижних видів спорту. Тут готувалися до лижного двоборства радянські спортсмени перед поїздкою на Олімпіаду в Інсбруку. Однак для олімпійського містечка потрібний був повноцінний комплекс для змагань із усіх зимових видів спорту. І тоді поруч із Ворохтою почали шукати місце для масштабного будівництва.

Реальним конкурентом, який міг «перебити» будівництво спортивно-туристичної бази поблизу Ворохти, у той час був тільки Драгобрат — база під горою Близницею на Закарпатті. Кажуть, довший час спеціальна комісія, яка мала обрати і визначити місце для спорудження олімпійського містечка, робила вояжі по обидва боки Карпат. «Скількох зусиль коштувало переконати членів комісії у доцільності розпочинати будівництво саме на Івано-Франківщині, знають тільки печінки франківських чиновників від спорту та туризму», — жартома, натякаючи на застілля для столичних гостей, пояснив один із співрозмовників репортера «ГК», який забажав не називатися.

За проектом, основний масив спортивно-туристичного комплексу повинен був розміститися на полонині Пожижевській. На той час там вже існував ботанічний стаціонар Академії наук та високогірна метеостанція. Обидві споруди мали бути вписані в спортивну інфраструктуру, а метеорологічну станцію навіть планували реконструювати. Окрім дев'ятиповерхового готелю, для проживання спортсменів, суддів та туристів в околиці планувалося будівництво менших будинків, зокрема котеджів на 2-4 особи. Загалом комплекс на Пожижевській був розрахований на одночасне проживання 3 тисяч осіб.

Для того, щоб створити льодові арени під відкритим небом, проектанти пропонували загатити греблею потік Брескулець так, щоб утворилося дворівневе штучне озеро площею водяного дзеркала 6-8 гектарів. На верхньому рівні мала розміститися ковзанярська бігова доріжка та хокейні майданчики, внизу — місце для виступів майстрів фігурного катання. П'ятнадцятикілометрову трасу для лижних гонок повинні були прорубати біля підніжжя Говерли, на «10-му кілометрі» мав розміститися стадіон для старту та фінішу лижників із трибунами для глядачів. Трампліни заввишки 40, 80 і 120 метрів мали розташуватися на північно-західному схилі гори Пожижевська. По іншому схилу Пожижевської мали пролягти трикілометрова траса для швидкісного спуску, траси для слалому-гіганту та спеціального слалому.
Військова таємниця

Спеціалісти, які робили техніко-економічне обґрунтування цього проекту, зауважили, що рельєф тутешніх гір утворює таку систему, на якій «можуть бути прокладені траси для всіх видів лижного спорту, які відповідають вимогам високого класу». У проекті також було відзначено подібність району Чорногори із гірськими масивами Альп, які вже на той час були освоєними в спортивному плані.

Щоправда, причетні до олімпійського проекту чиновники у розмові з репортером «ГК» пригадували, що вже тоді сумнівалися у можливості проведення Олімпіади в Карпатах. Для змагань такого рівня тут не було достатньо інженерних мереж, аеропортів, під'їзних доріг. Розширення колії до Ворохти, яку планувалося зробити двопутною, і будівництва монорельсової залізниці до району «14 кілометра» було недостатньо. Потрібна була потужніша транспортна інфраструктура.

Однак повністю перекреслити перспективи олімпійської Говерли зуміло недремне око КДБ. Погодження проекту такого великого будівництва спортивною громадськістю, фахівцями архітектури та навіть партійною номенклатурою ще не гарантувало «зеленого світла», поки на проекті не було резолюції органів державної безпеки. Зважаючи на те, що в радянський час Івано-Франківщина була просто нашпигована різноманітними секретними військовими об'єктами, місцеве управління КДБ відправило проект на перегляд у Міністерство оборони. Тоді на Пожижевську приїхала спеціальна комісія. Працівники радянської спецслужби подивилися довкола і з жахом зрозуміли, що краєвид із вікон готелю відкриватиметься не тільки на спортивні майданчики та карпатські пейзажі. З Пожижевської у бінокль можна було роздивитися казарми ракетної частини військ протиповітряної оборони біля села Яблуниця.

Розмови про Олімпіаду в Карпатах відтоді припинилися. Але деякі об'єкти, заплановані проектом будівництва олімпійського містечка та супутньої інфраструктури, все-таки вдалося спорудити. Зокрема, у той час з'явилося нове приміщення поштового відділення у Ворохті, кінотеатр у Яремчі та спортбаза «Заросляк» біля підніжжя Говерли.

А розсекречену ракетну частину в Яблуниці, до речі, невдовзі розформували, передавши військові будівлі для потреб лікувально-оздоровчого комплексу «Гірське».


 
Юрій
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Бровари
07-09-2010 14:13 GMT+2 - #79030 Цитировать выделение    

Сафиуллин уже считает, во что обойдется Олимпиада-2022

Министерство Украины по делам семьи, молодежи и спорта готовит для Кабинета Министров Украины информацию о необходимых спортивных объектах и ориентировочной их стоимости для возможного проведения в Украине зимней Олимпиады-2022. Об этом заявил министр Равиль Сафиуллин.

По словам главы ведомства, для проведения Олимпиады необходима инфраструктура для организации соревнований по 15 зимним видамв спорта. «Практически для каждого вида спорта, кроме таких, как бобслей и скелетон, лыжные гонки и лыжное двоеборье, где можно использовать одну трассу, нужны отдельные спортивные комплексы и стадионы», — сказал он.

При этом министр добавил, что состояние спортивной инфраструктуры в Украине таково, что практически все следует начинать с нуля. «Кроме этого, нужны дороги, гостиницы и т.д. Большой помощью и, определенной репетицией Олимпиады станет проведение Евро-2012, часть объектов, в частности, гостиницы, дороги будут в Украине построены до 2012 года», — отметил Р.Сафиуллин.

Министр отметил, что министерство по поручению Вице-премьер-министра Бориса Колесникова, готовит информацию о необходимых объектах и ориентировочной их стоимости. В частности, как свидетельствуют расчеты, стоимость одной современной санно-бобслейной трассы — около 900 млн.грн., стоимость стадиона для биатлона с соответствующей инфраструктурой — 330 млн.грн. Подготовленные министерством предложения к программе зимней Олимпиады- 2022 относительно мероприятий на 2011 год по строительству автомобильных дорог от международной трассы Чоп — Киев до поселка Славское во Львовской области «Славское, как показал анализ естественных и географических данных, имеет очень хорошие возможности для проведения соревнований при наличии необходимой инфраструктуры», — отметил Р.Сафиуллин.

Напомним, ранее Президент Украины Виктор Янукович призвал постоянно держать во внимании возможность проведения в Украине зимней Олимпиады в 2022 году. Также В.Янукович обратился к курирующему вопросы Евро-2012 Вице-премьеру Борису Колесникову со словами: «Борис Викторович, Вы готовьтесь, после Евро-2012, конечно».
http://news.liga.net/news/N1025248.html


http://hc-bbars.com.ua
 
osturna
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
19-09-2010 10:07 GMT+2 - #79459 Цитировать выделение    

Олімпійські будови на Кубанщині в процесі:
http://www.skyscrapercity.com/showpost.php?p=63758861&postcount=1487

Олімпійські будови на Прикарпатті в Буковелі — всі будови зупинені порожняками.
http://bukovel.com/news/2010/810

Это сообщение было отредактировано osturna (19-09-2010 15:43 GMT+2)


 
Илья
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
27-09-2010 11:18 GMT+2 - #79951 Цитировать выделение    

Во Львове построят дворцы за $ 12 млрд


«Ось така х...ня, малята!» (© Дід Панас)
 
Nazarini
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Львів
27-09-2010 14:10 GMT+2 - #79981 Цитировать выделение    

12 мільярдів на побудову усіх обєктів а не тільки льодових палаців. Із тих пяти палаців у Львові — один для ковзанярства та хокею з мячем.

В принципі така програма вигідна особисто людям при владі — тому є шанс що спробують зреалізувати.


 
Илья
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
27-09-2010 18:42 GMT+2 - #79996 Цитировать выделение    

Nazarini: В принципі така програма вигідна особисто людям при владі — тому є шанс що спробують зреалізувати.

Питання залишається незмінним — де гроші брати? Щось я не побачив щоб хтось кудись щось інвестував. Усі тільки намагаються бюджетні гроші освоювати. Я теж так можу (в мене це навіть краще вийде )!


«Ось така х...ня, малята!» (© Дід Панас)
 
Nazarini
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Львів
28-09-2010 00:19 GMT+2 - #80009 Цитировать выделение    

Илья: Питання залишається незмінним — де гроші брати? Щось я не побачив щоб хтось кудись щось інвестував. Усі тільки намагаються бюджетні гроші освоювати. Я теж так можу (в мене це навіть краще вийде )!


Так от шукатимуть інвесторів (а вони є на словах), державні гроші освоють. Дуже зацікавлена теперішня влада дати роботу своїм будівельним компаніям.

Добавлено (1 мин.) :
А щоб самому освоювати так треба там бути — при владі. Але ПР уже зараз ділять сфери впливу — не все гладко ділиться. Так що не все так добре — за великі гроші треба добре різними органами в різних місцях попрацювати.
Это сообщение было отредактировано Nazarini (28-09-2010 00:21 GMT+2)


 
kozak zp.ua
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Запорожье
28-09-2010 07:41 GMT+2 - #80012 Цитировать выделение    

не знаю,какой идиот на конгрессе МОК проголосует за Украину.Они посмотрят на седую голову Платини после евро 2012 и разговаривать с нами не захотят....


 
Илья
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
25-10-2010 12:19 GMT+2 - #81500 Цитировать выделение    

Украинская Олимпиада будет в несколько раз дороже сочинской

Из выступлений ряда чиновников, в том числе вице-премьера Бориса Колесникова, понятно, что Киев определился с возможной будущей столицей Олимпиады. Ею станет Львов. Во-первых, это связано с общемировой практикой, при которой столицами игр становятся именно крупные города из-за развитой инфраструктуры, тогда как соревнования, для которых необходимы горные спуски, проходят на ближайшем горном курорте. Во-вторых, в развитие гостиничной и транспортной инфраструктуры Львова уже вложили и продолжают вкладывать определенные средства в рамках подготовки к чемпионату по футболу Евро-2012. Кроме того, выбор Львова стал своеобразной пощечиной «приватовскому» горнолыжному курорту «Буковель».

«proUA» посчитал, что только на 20 млрд грн Украина может построить либо четыре НСК «Олимпийских», либо шесть стадионов «Донбасс-Арена», либо 12 стадионов, аналогичных львовскому. На 20 млрд грн можно было бы построить 454 крытых ледовых арены для занятий хоккеем, которые предусматриваются госпрограммой «Хоккей Украины». Это практически в каждом городе страны (в Украине насчитывается 458 городов).


«Ось така х...ня, малята!» (© Дід Панас)
 
osturna
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Г'юзів (Донецька Г'юзівка)
26-10-2010 12:17 GMT+2 - #81557 Цитировать выделение    

Порожняком по Ново-Карпатських Васюках — Олімпійське селище Януковича буде найдорожчим у світі

http://www.champion.com.ua/olympic-games/2010/10/26/369144/


 
Илья
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
29-10-2010 10:26 GMT+2 - #81709 Цитировать выделение    

Б. Колесніков: «До Олімпіади-2022 держава готова зробити дороги та олімпійськ...

«Буде два олімпійських села: одне у Львові, інше – в районі Славського, Сколе. Я не хочу називати місця. Земля зарезервована Міністерством оборони, тому я не боюсь ніяких спекуляцій та ніяких зобов’язань», – сказав Колесніков.
За його словами, також Львів отримає льодовий палац. Також він зазначив, що інформація про те, що у місті заплановано зведення шести льодових палаців, не відповідає дійсності.
Також Колесніков зазначив: «Держава збудує в першу чергу нетуристичну інфраструктуру. Це бобслей, біатлон, стрибки з трампліну. Все інше збудує бізнес, зокрема олімпійські села. Та для цього є маленьке «але»– треба виграти право на проведення Олімпійських ігор».

«Рішення буде прийматися 2015 року. До цього часу треба мати половину об’єктів. Там залишається сім років. За ці сім років требу збудувати все решта. Тому основне завдання – збудувати кілька об’єктів, пов’язаних з біатлоном, зі стрибками з трампліну, повести кілька чемпіонатів, представити світовій спортивній спільноті Львів як новий успішний регіон. Ми ще не можемо говорити про конкретні цифри. 500 млн ($) потратити за один рік – це не так просто", – зазначив Борис Колесніков.


«Ось така х...ня, малята!» (© Дід Панас)
 
Илья
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
09-11-2010 19:39 GMT+2 - #82331 Цитировать выделение    

Вот очередной шедевр от Правительства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 27 жовтня 2010 р. N 2068-р
Київ


Про схвалення Концепції
Державної цільової соціальної програми розвитку
в Україні спортивної та туристичної інфраструктури
у 2011-2022 роках

1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми
розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у
2011-2022 роках, що додається.

Визначити Національне агентство з питань підготовки та
проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року
з футболу державним замовником Програми.

2. Національному агентству з питань підготовки та проведення
в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу
разом з іншими заінтересованими центральними та місцевими органами
виконавчої влади розробити та подати у місячний строк на розгляд
Кабінету Міністрів України проект Державної цільової соціальної
програми розвитку в Україні спортивної та туристичної
інфраструктури у 2011-2022 роках.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Інд. 4

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 27 жовтня 2010 р. N 2068-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової соціальної програми розвитку
в Україні спортивної та туристичної інфраструктури
у 2011-2022 роках

Визначення проблеми,
на розв'язання якої спрямована Програма

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал України,
її вигідне географічне положення є вагомою передумовою для
розвитку зимових видів спорту, внутрішнього та міжнародного
туризму, а також підвищення рівня соціально-економічного розвитку
держави.

На території України розташований унікальний Карпатський
гірський масив, умови якого придатні для розвитку гірськолижного
спорту та різних видів туризму.

Проте протягом останніх 15 років спостерігається занепад
зимових видів спорту та істотне послаблення їх соціальних функцій.
Зокрема, за період з 2001 року по січень 2010 р. кількість тих,
хто займається зимовими видами спорту, зменшилася на 2741 особу і
становить, за статистичними даними, 14347 осіб, або 2,26 відсотка
загальної кількості тих, хто займається спортом.

За спортивною інфраструктурою Україна в 10-15 разів
поступається країнам, збірні команди яких є головними нашими
конкурентами на світовій спортивній арені, зокрема Чехії, Естонії,
Білорусі, Болгарії, Латвії, Словаччини. Такі держави, як
Німеччина, Канада, США, Австрія, Норвегія, Фінляндія, Росія,
Швеція, ще більшою мірою випереджають Україну за рівнем
забезпечення населення спортивними спорудами.

Крім того, в Україні немає можливості проводити
навчально-тренувальні збори у зв'язку з відсутністю установок для
утворення штучного снігу на спортивних базах, гірськолижних трасах
і трамплінах, санно-бобслейної траси та льодової арени для
швидкісного бігу на ковзанах, спортивних споруд та баз
міжнародного рівня, недостатньою кількістю критих льодових
спортивних споруд, що змушує національні збірні команди проводити
тренування на сучасних спортивних базах за кордоном.

Нерозв'язання проблем, пов'язаних з розвитком зимових видів
спорту, призвело до того, що протягом п'яти олімпійських циклів
національна олімпійська збірна завоювала лише одну золоту, одну
срібну та чотири бронзові медалі, а на XXI зимових Олімпійських
іграх 2010 року не завоювала жодної медалі.

З урахуванням викладеного необхідно вжити ефективних заходів
для розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми є:

відсутність державної підтримки розвитку зимових видів спорту
та невідповідність спортивної та туристичної інфраструктури
міжнародним стандартам;

низький рівень фінансового та матеріально-технічного
забезпечення зимових видів спорту;

недосконалість системи проведення національних змагань,
низький рівень підготовки спортсменів, що беруть участь у таких
змаганнях;

незначний обсяг інвестицій;

низький рівень забезпечення населення спортивними спорудами
для заняття зимовими видами спорту;

недостатня кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл, зокрема
для інвалідів, та низький рівень матеріально-технічного
забезпечення таких шкіл;

низький рівень надання туристичних та транспортних послуг.

Комплексне розв'язання проблеми сприятиме розвитку спортивної
та туристичної інфраструктури, пропагуванню серед широких верств
населення здорового способу життя, збільшенню кількості
уболівальників та туристів, що позитивно позначиться на іміджі
України та дасть змогу проводити змагання будь-якого рівня і, як
результат, отримати право на проведення в Україні зимових
Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року
.

Мета Програми

Метою Програми є розвиток спортивної та туристичної
інфраструктури, створення умов для отримання права на проведення в
Україні зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два варіанти розв'язання проблеми, що передбачають:

перший — збереження існуючих підходів до розвитку зимових
видів спорту, спортивної та туристичної інфраструктури, що не
дасть змоги отримати позитивний результат і призведе до погіршення
стану матеріально-технічної бази вітчизняного спорту та
туристичної галузі в цілому;

другий, оптимальний — розвиток спортивної та туристичної
інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів шляхом
поетапного зміцнення її матеріально-технічного, інформаційного та
фінансового потенціалу з об'єднанням фінансових ресурсів держави,
місцевих громад, спортивних товариств, інших громадських
організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і приватних
структур.

Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми

Програму передбачається виконати двома етапами.

На першому етапі (2011-2014 роки) передбачається:

удосконалити організаційний та нормативно-правовий механізм
розвитку спортивної та туристичної інфраструктури;

провести експертну оцінку стану спортивної, туристичної і
транспортної інфраструктури та інфраструктури розміщення;

провести техніко-економічні розрахунки та підготувати
обґрунтування вибору оптимальних місць розташування сучасних
спортивних об'єктів з урахуванням рівня розвитку спортивної і
транспортної інфраструктури та інфраструктури розміщення,
технічних норм, установлених міжнародними федераціями з
відповідних видів спорту;

залучити інвесторів до реалізації проектів, спрямованих на
розвиток спортивної та туристичної інфраструктури;

провести передпроектні та проектні роботи;

модернізувати існуючі та створити нові об'єкти спортивної
інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів та провести їх
сертифікацію;

підготувати та подати заявку на участь у відборі країн —
господарів зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року.

На другому етапі (2015-2022 роки) передбачається:

продовжити роботу з модернізації існуючих та створення нових
об'єктів спортивної інфраструктури;

розбудувати туристичну інфраструктуру та інфраструктуру
розміщення;

значно поліпшити транспортну інфраструктуру (аеропорти,
залізниці, автомобільні дороги);

створити систему надання допомоги спортсменам та туристам у
разі виникнення надзвичайних ситуацій;

забезпечити надання спортсменам та туристам необхідних
медичних послуг.

Програму передбачається виконати протягом 2011-2022 років.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

забезпечити розвиток спортивної та туристичної інфраструктури
відповідно до міжнародних стандартів;

збільшити завантаження спортивних об'єктів і, як наслідок,
прибуток від їх експлуатації, що сприятиме зменшенню навантаження
на видаткову частину державного та місцевих бюджетів;

зменшити обсяг витрат, пов'язаних з проведенням тренувань
національних збірних команд за кордоном;

забезпечити ефективне використання спортивних об'єктів;

збільшити кількість молоді, яка займається зимовими видами
спорту в дитячо-юнацьких спортивних школах;

збільшити обсяг валютних надходжень за рахунок розвитку
туристичного бізнесу, проведення тренувань спортсменів та змагань
будь-якого рівня;

збільшити на 3 мільйони кількість робочих місць;

побудувати 20 спортивних об'єктів міжнародного рівня,
доступних для всіх категорій населення, що створить умови для
проведення змагань будь-якого рівня;

збільшити на 30 відсотків кількість осіб, які займаються
зимовими видами спорту;

забезпечити участь національних збірних команд у зимових
Олімпійських та Паралімпійських іграх 2022 року (15 олімпійських
та п'ять паралімпійських видів спорту);

підвищити рівень розвитку зимових видів спорту, визначити
організаційні і нормативно-правові засади розвитку спортивної та
туристичної інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів та
з урахуванням національних інтересів.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних та
трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів
державного та місцевих бюджетів, інших джерел фінансування.


«Ось така х...ня, малята!» (© Дід Панас)
 
генка
 

 
Статус онлайн-присутствия
 
Kiev
09-11-2010 19:47 GMT+2 - #82333 Цитировать выделение    

ПО МОЕМУ ВСЕ ПРАВИЛЬНО НАПИСАНО. ВАРИАНТЫ ВЫХОДА СПОРНЫЕ, НО ЭТО УЖЕ ХОТЬ ЧТО-ТО….

За спортивною інфраструктурою Україна в 10-15 разів
поступається країнам, збірні команди яких є головними нашими
конкурентами на світовій спортивній арені, зокрема Чехії, Естонії,
Білорусі, Болгарії, Латвії, Словаччини. Такі держави, як
Німеччина, Канада, США, Австрія, Норвегія, Фінляндія, Росія,
Швеція, ще більшою мірою випереджають Україну за рівнем
забезпечення населення спортивними спорудами.


Крім того, в Україні немає можливості проводити
навчально-тренувальні збори у зв'язку з відсутністю установок для
утворення штучного снігу на спортивних базах, гірськолижних трасах
і трамплінах, санно-бобслейної траси та льодової арени для
швидкісного бігу на ковзанах, спортивних споруд та баз
міжнародного рівня, недостатньою кількістю критих льодових
спортивних споруд, що змушує національні збірні команди проводити
тренування на сучасних спортивних базах за кордоном.

Нерозв'язання проблем, пов'язаних з розвитком зимових видів
спорту, призвело до того, що протягом п'яти олімпійських циклів
національна олімпійська збірна завоювала лише одну золоту, одну
срібну та чотири бронзові медалі, а на XXI зимових Олімпійських
іграх 2010 року не завоювала жодної медалі.

З урахуванням викладеного необхідно вжити ефективних заходів
для розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом

Основними причинами виникнення проблеми є:

відсутність державної підтримки розвитку зимових видів спорту
та невідповідність спортивної та туристичної інфраструктури
міжнародним стандартам;

низький рівень фінансового та матеріально-технічного
забезпечення зимових видів спорту;

недосконалість системи проведення національних змагань,
низький рівень підготовки спортсменів, що беруть участь у таких
змаганнях;

незначний обсяг інвестицій;

низький рівень забезпечення населення спортивними спорудами
для заняття зимовими видами спорту;


Зема — главное не сцы.(к\ф 9-рота)