Останнім часом у вітчизняних ЗМІ з’явилося чимало повідомлень про те, що київський «Сокіл» запрошено виступати в першій лізі чемпіонату Росії. І його — наш єдиний професіональний клуб, нібито, під своє крило бере Індустріальний союз Донбасу на чолі з Сергієм Тарутою.

Якщо так станеться, то з цього можна лише радіти. Однак це не реанімує давно вже хворий організм українського хокею. Адже розвалено все, що можна було розвалити. І, зрозуміло, що жодні одноразові ін’єкції не врятують справу. Треба поступово і грунтовно відновлювати занедбане, розчистити джерела, котрі допоможуть відродити наш хокей. Насамперед будувати ковзанки в регіонах. А за їх наявності і створення дитячих шкіл згодом можна проводити свій повнокровний сильний чемпіонат. Хіба ми гірші за білорусів?

Либонь, ні. Бо є місця в Україні, де думають інакше. І не на словах, а на ділі здатні зробити щось корисне для популярного хокею. Цікаво, що часто головними дійовими особами тут виступають люди, котрі, здавалося б, до цієї гри не мають жодного стосунку. Але ними керують справжні почуття любові до країни, патріотизм. І, що цікаво, на досягнутому зупинятися вони не збираються.

Отож ми в Івано-Франківську, де вже зведено Льодову арену. Побував я на ній завдяки майстрові спорту з ... боксу, арбітрові міжнародної категорії АІБА, заслуженому тренерові України, заступникові голови обласного відділення НОК України Мирославові Карабіну.

Це його приятель, директор товариства з обмеженою відповідальністю «КГД» Остап Дармограй вклав свої кошти і душу в льодовий палац. Раніше пан Остап і його фірма за дорученням уряду працювали над питаннями енергоносіїв. Тепер її основна діяльність — будівництво, капітальне й житлове.

— Розкажіть трохи про спортивну новобудову, — прошу пана Дармограя.

— Палац стаціонарний, з льодовою ареною 25х58 метрів (канадські розміри) та трибунами на 500 місць. Якість льоду — на найвищому міжнародому рівні. Усе обладнання й технологія — найсучасніші, найпередовіші, що тільки є в цій сфері. Споруда працюватиме цілий рік, незалежно від температури надворі. Вона має чудову ізоляцію. Протягом години там міняється 40 тисяч кубометрів повітря, котре залежно від потреби підігрівається, охолоджується. Щоб були комфортні умови для перебування тут спортовців і глядачів.

Окрім цього, до комплексу входять готель, ресторан з баром і нічним дискоклубом. Магазини з продажу спорттоварів, характерних для цього закладу: ковзани, ключки, захисна амуніція тощо. Є кафетерій, де можна буде смачно поїсти, випити сік, але не алкоголь. Гардероб, каси, туалети. Для спортовців — зручні роздягальні. До послуг відвідувачів — інструктори.

Одне слово, робитиметься все, щоб так зване масове катання приносило насолоду мешканцям міста і гостям, сприяло зміцненню здоров’я. Це лише один напрям. Інший — спортивний, хокей. Спершу відкриємо ДЮСШ.

— А де братимете тренерські кадри, котрі є неабияким дефіцитом?

— Один із перспективних, як на мене, варіантів —підготовка тренерів у місцевому коледжі фізкультури. А поки з’являться свої, запросимо фахівців, скажімо, з Києва, Харкова, де їх чимало, а роботи не так багато. Такі кандидати вже є, з ними проведено перемовини. Постараємося зацікавити людей, надати їм належні побутові умови і зарплату. Щоб вони спокійно і з душею працювали на користь державній справі. Усе буде на професіональному рівні. Гадаю, з часом стоятиме черга бажаючих працювати в нашому центрі.

На Івано-Франківщині є багато талановитої молоді. Переконаний, що невдовзі в нас з’являться зірки хокею, фігурного катання і чудові тренери з місцевих фахівців.

— Хокейна справа на рівні дитячих шкіл — основа основ. Але без дорослої команди вона не довершена...

— Такий колектив є у Калуші. Він поки що виступатиме на нашій арені. А вже найближчим часом збираємося створити сильну команду і в Івано-Франківську.

— Гаразд, але хокей такий вид спорту, що не дуже полюбляє в своєму домі інші захоплення. Скажімо, фігурне катання, масове ковзання. Як ділитимете між ними цей новий дім спорту?

— Ділити нічого не доведеться. Адже на території нашого комплексу є земляна ділянка, на якій незабаром спільно з Міністерством сім’ї, молоді та спорту, Федерацією хокею України і міською владою розпочнемо будівництво критого майданчика лише для потреб хокеїстів. Тож наш комплекс стане потужним загальнонаціональним центром підготовки спортсменів високого класу (хокей, фігурне катання). І, як уже згадувалося, для оздоровлення населення.

Врахуйте ще один важливий чинник: поряд Карпати, гірськолижні курорти, зокрема Буковель. Взимку туристи їдуть туди через Івано-Франківськ. А значить, відвідуватимуть наш комплекс. До речі, наприкінці року у нас з’явиться ще й критий аквапарк.

— Якщо не таємниця, навіщо вам оце льодове царство?

— Колись академік Євген Нейко, ректор Івано-Франківської медичної академії, сказав мені, що нікого тепер не здивуєш будівництвом ресторанів, барів, кафе тощо. А от для здоров’я людей зробити щось істотне не дуже поспішають. Євген Михайлович дарма нічого не каже, бо дуже добре знає про стан здоров’я юного покоління — школярів, студентів. Тоді й народився цей задум. Отож велика подяка панові Нейку за чудову ідею, над якою, як бачите, наполегливо працюю.

— Напевно, без допомоги влади таку величезну глибу не подужали б?

— До виборів 2006 року таке зробити було б нереально. А от нинішня влада на чолі з міським головою Віктором Анушкевичусом та його першим заступником Володимиром Швадчаком пішла охоче назустріч. Уважно вислухали всі наші аргументи. І попри те, що в бюджеті міста коштів не так уже й багато, нашими ідеями все-таки зацікавилися, нас зрозуміли і допомогли, сприяли здійсненню задуманого...

До сказаного паном Остапом його друг і однодумець Мирослав Карабін додав:

— Це вже не якась казкова мрія, а реальність найближчого часу. В Івано-Франківську і тренувальні збори, і матчі зможуть проводити національні збірні України з хокею: доросла, молодіжна та юнацькі. А в Карпатах закладати підвалини фізичної підготовки. Та головне те, що є чудової якості лід, комфортне місце для проживання, прекрасне харчування. Так само і фігуристам тут будуть раді.

Віктор Браницький (Голос України, 07.06.2007)

Віктор Браницький