Капітан збірної України Вадим Шахрайчук ще на початку грудні минулого року виступав проти поєднання посад головний тренером національної команди Михайлом Захаровим. Після завершення чемпіонату світу гравець, який не має клубу однак має російський паспорт, пом'якшив риторику щодо наставника.

Хокеїст, який спочатку говорив переважно про ігрові моменти, зрештою визнав — Україну ніхто не чекає у вищому дивізіоні чемпіонату світу. Економічно, мовляв, нерентабельно.

- Завдання було — довести, що ми гідні виступати у найсильнішому дивізіоні, — розпочав спілкування спортсмен. — Наша біда останніх років — не виходить гра в більшості. Трішки не вийшло, припустилися двох помилок. З усіх команд за останні роки сама якість хокею, сама команда почала складатися. Це не та команда, яка виступала сім чи всім років тому, коли ми потрапили на Олімпіаду, коли з року в рік виконували поставлені завдання. Зараз вертикаль почала вимальовуватися. Ми хотіли і не сумнівалися в тому, що ми можемо це зробити, але не можна відкидати удачу. Будемо готуватися до наступного чемпіонату.

- Немає відчуття, що в матчі з Австрією забракло ризику та зухвалості у грі?

- Відчуття такого не було, бо ми всі самі розуміли ціну цього матчу. Не можна сказати: «сьогодні не чекайте мене у захисті, я буду стояти на п'ятачку і забивати голи». У кожної команди є тактичний план на матч, який ми маємо неухильно виконувати. У кожної ланки, у кожного хокеїста на цей матч було своє завдання. Ми виступаємо у КХЛ, тому, маючи стільки більшості, мали цей гол забити. Один чи два, стільки, щоб вистачило для перемоги.

Вже нічого не зробиш. На мою думку, і це сказав В'ячеславу Завальнюку (менеджер збірної України — авт.), ми мали готуватися не з Польщею, а з Францією чи Італією — командами, у яких канадський стиль. Якщо на наступний рік трапить Польща чи інша команда, яка схожа за стилем, то таким має бути і спаринг-партнер. А так в нас основними у підготовці були поляки, а вони відрізняються від австрійців. Австрію тренує канадець Білл Гілліган, тактика в них канадська.

Перед матчем сиділи всю ніч із відео, вивчали кожну ланку, кожного хокеїста. Але вони нас теж вивчили. Якщо не брати більшість, не було навіть за що зачепитися. Вони нас потихеньку від п'ятака відтискали, ми не могли нічого створити. Більшість треба було забивати.

- Прокоментуйте будь ласка перспективу проведення світового форуму в Україні?

- Зараз оптимізм вселяє лінія керівництва, яку обрали кілька років тому. Брезвін, той же Азаров шанувальник хокею, і він багато робить. Поки воно не озвучується і не видно. Років за десять будемо стабільно виступати у вищому дивізіоні.

- Ти свого часу переїхав у Росію через матеріальний чинник чи для підтримки майстерності?

- У «Соколі» вже два роки не видають грошей, і за той рік теж. Але обіцяють і віддають частинами. Я поїхав у 21 рік (12 червня Шахрайчук відсвяткує своє 36-ліття) поїхав у Казань. В «Соколі» я отримував сто доларів, а в Казані дали разів у десять більше. Я не хотів їхати, і якби зараз це смішно не звучало, все життя хотів виступати у «Соколі», надто нам гроші платили, хоч і невеликі. Покликали в Казань, сказали — за тебе непогана компенсація клубу і клуб за ці гроші може ще кілька років існувати. І мені особисті умови запропонували.

- Що зміниться в українському хокеї, якщо в нас буде команда КХЛ?

- КХЛ — це інший світ. Люди не розуміють, наскільки це інший рівень. Так, КХЛ — це не НХЛ, але далеко не чемпіонат Білорусі чи України. Там дуже серйозно все до дрібниць, навіть не має бути затримок по зарплаті.

«Торпедо» з Нижнього Новгорода — дзеркало «Сокола». Боюсь, щоб так не було з «Будівельником». У них не було фінансів, бідувала команда. А за останні два роки з'явилися дуже непогані гроші як команди КХЛ. І вони не знали, що з цими грішми робити. Помилкова селекція була. З таким бюджетом… десятий бюджет в лізі був. Можна було трішки розумніше підійти до підбору людей.

Головне, щоб «Будівельник» не повторив цих помилок.

- Які гравці сильно вплинули на тебе і кого ти «підтягнув»?

- Ми тоді вболівали, була ціла плеяда гравців, той же Степанищев. Ми ходили на всі матчі, коли були хлопчиками, намагалися бути схожими на них. А з тих, з ким грав, найближче Ширяєв. Ті ж Дацюк, Овєчкін, з якими грали в одній команді.

А в Нижньому Новгороді особливо нікого і вчити не треба було. Молодь там злякалася конкуренції.

- Захаров працював з трьома командами одночасно. Це вплинуло на виступ збірної України?

- Тренеру видніше. Якби рахунок був не 1:2, а 2:1, то ніхто би цього не помітив і не обговорював. Дипломатично піду від питання.

Можливо, якби Захаров був більше часу з командою — він сказав про це сам, що варто було ще два дні більшість підготувати…

За три останніх чемпіонати у першому дивізіоні ця команда найсильніша. Австрія сильніше за Італію, вони тактично за нас сильніші, в них виучка. В'язали по всьому майданчику, вільного місця не давали. Тільки голову піднімаєш, він вже біля тебе. Плюс тактика дрібного фолу — наче його вилучати вже треба, а на вилучення не тягне.

А ми отримали дурні вилучення на початку матчу, і команда не молода, втомилися. Останні п'ять хвилин сил вже не було.

Австрійці сильно виступили. Вважаю, що дві команди заслуговували на підвищення в класі.

- Якщо буде домашній чемпіонат у наступному році, це допоможе?

- Ми у цьому році мали отримати домашній, але японці проголосували проти. Думаю, має допомогти. Вболівальники підуть на стадіон, побачать, що в нас є хокей. Юнаки побачать хокей не по телевізору, хтось приведе своїх дітей.

- З Японією сильно команда втомилася, це вплинуло на матч з Австрією?

- Японці є японці. Дрібні такі, бігають весь матч. Справжні фанатики, готові життя віддати, виклалися. Втомилися у тому матчі. Але справа не в цьому, бо якщо б ми на початку матчу з Австрією зіграли без вилучень і повели в рахунку, то зараз дифірамби би співали.

- Прокоментуйте суддівство у матчі з Австрією.

- Якщо не брати п'ять останніх хвилин — а суддя не хотів давати п'ять хвилин штрафу, а дав дві. Коли Климентьєв не підвівся, я почав тиснути на суддю, і той побачив Сергія і змінив рішення. А все інше… Такий самий гол нам забили чехи на чемпіонаті світу у 2004 році. Карпенко затиснув шайбу, і його з пасткою туди занесли. Суддя дав чистий гол.

Зараз я бачив — шайба лежала не затиснута між щитками. Не було свистка. Шайба вже за лінією, і тоді рефері свистить. І ще й Касянчуку дає дві хвилини. Окрім того, за дві хвилини до кінця мали давати булліт.

Об'єктивно, наступний чемпіонат світу у вищій лізі пройде у Словаччині. Від кого більше користі буде? Від австрійців, бо приїдуть тисячі небідних вболівальників, ніж від наших ста чоловік. Нас особливо ніхто не чекає.

- Як ти оцінюєш виступ української збірної на Олімпіаді у Ванкувері?

- «Маємо те, що маємо»? З цього треба було починати. У нас немає жодних умов, ні для хокею, взагалі ні для чого. Якщо копнути глибше, то в Росії все роблять для оздоровлення нації. А в нас діти у 5-6 класі мають пивні животики і їх звільняють від фізкультури.

Джерело: champion.com.ua
P.S.: Полностью сохранена стилистика и орфография автора статьи.