хоккей, hockey, сокол киев, sokol kiev kiew, кхл, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment, украинский хоккей, по хоккею беларуси россии, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей, чемпионат россии высшая лига

Хоккейные публикацииЕврокубкиНазбирали призових «на насіння»

21-11-2006 07:44 «Сокіл» програв усі три матчі півфіналу Континентального кубка, а переможцем турніру стала мінська «Юність» Илья

Місце баталій

Білорусь останніми роками все більше стає відомою в Європі як хокейна держава, тому Міжнародна федерація хокею (ІІХФ) вже за традицією надає їй право провести один з етапів єврокубкового турніру. У Континентальному кубку беруть участь чемпіони країн «другого ешелону» Старого світу. Торік дворазовий переможець відкритого білоруського чемпіонату, мінська «Юність», приймала чвертьфінальний раунд змагання, а в нинішньому — напряму потрапила до півфіналу. Хоч як це парадоксально, торік непогано укомплектований київський «Сокіл» припинив боротьбу вже на першій стадії, а цього року, відчуваючи суттєві кадрові й фінансові проблеми, подолав бар'єр чвертьфіналу й знову приїхав до Мінська.
...За чотири години дороги до кордону українські даішники зупиняли клубний автобус «Сокола» двічі. І якщо спочатку від інспекторів вдалося «відмазатися» подарунковими календарями з фотографією команди, то згодом довелося відкупатися від нього національною валютою. Зовсім по-іншому, доброзичливо, поставилися до нас білоруські стражі правопорядку. За 70 км до Мінська автобус зустріла машина міліції й «розчистила» йому дорогу просто до хокейної арени.
Зазвичай у Палаці спорту на проспекті Переможців, де можуть поміститися 3400 глядачів, свої матчі проводить місцеве «Динамо». Але 760 місць на ковзанці «Юності» навряд чи прийняли б усіх бажаючих побачити міжнародні матчі. У зв'язку з тимчасовою зміною господаря льоду навіть трапився смішний казус, коли у четвер ввечері «Сокіл» вийшов на тренування. На одній із стін Палацу спорту красувався величезний плакат: «Розфарбуємо перемогу у біло-сині кольори». Саме вони є рідними для мінського «Динамо» і... гостей із Києва. А от рідними для «Юності» є червоний і синій кольори. Виправилися організатори вже наступного дня, зверху слова «біло-» наклеївши «червоно-».
Учасниками триденного турніру в Білорусі, крім «Сокола» й «Юності», були казахстанський «Казахмис» й австрійський «Ред булл». Обидва клуби є прикладом того, як можуть змінити обличчя команди фінансові вливання. «Ред булл» із міста Зальцбург отримав нове дихання на початку третього тисячоліття, коли у команди з'явився спонсор — виробник енергетичного напою, що й дав свою назву команді. У минулому сезоні «червоні бики» виграли регулярний чемпіонат австрійської бундесліги, але у фіналі «плей-оф» поступилися «Філлаху».
Представників Азії під свою опіку взяла потужна гірничо-металургійна корпорація, і за чотири роки свого існування «Казахмис» дійшов до звання чемпіона й володаря Кубка своєї країни, обскакавши добре відоме з радянських часів «Торпедо» (Усть-Камєногорськ). У нинішнє міжсезоння клуб переїхав із Караганди до Саптаєва — міста, де базується його спонсор, й отримав другу назву — «Саптаєвські вовки». Команда у дивізіоні «Схід» вищої російської ліги посідає п'яте місце, хоча ще донедавна очолювала турнірну таблицю. Пониження в таблиці головний тренер «Казахмису» Анатолій Картаєв пояснив утомою від дальніх перельотів безкрайніми просторами Росії.

Поступаємося Азії

У грудні 2005 року «вовки» під прапорами збірної Казахстану брали участь у київському етапі Кубка виклику. Тоді українська збірна виявилася сильнішою за азіатів. Але відтоді «Казахмис» посилився, а «Сокіл», як відомо, навпаки; до того ж клуб — це не збірна. Як показав п'ятничний поєдинок, нинішньому складу чемпіона України не до снаги тягатися з саптаєвською командою. Фізично міцні й швидкі хокеїсти «Казахмису» вже з самого початку приголомшили киян: за неповні три хвилини у ворота Вадима Селіверстова влетіло дві шайби, а в середині першої 20-хвилинки запахло розгромом. Не допомагали ані українські пісні групи «Океан Ельзи», які місцевий діджей крутив, аби надихнути українців на подвиги, ані підтримка публіки, в тому числі й трьох фанатів із Києва. Організатори привели на трибуни чимало школярів, аби хоч наполовину заповнити арену на матчах без участі «Юності».
Після першого періоду Олександр Сеуканд посадив на лаву запасних молодого захисника Руслана Свиридова, надавши шанс Володимиру Черненку, але це нічого не змінило. Через брак оборонців довелося грати в захисті навіть досвідченому нападаючому Андрію Ніколаєву.
Репутацію «Сокола» врятували ветерани. Олександр Матвійчук вдало підставив ключку під простріл Бобкіна, а кистьовий кидок Євгена Млинченка спочатку не помітив ніхто, крім автора голу, — настільки швидко шайба влетіла у сітку й вилетіла, влучивши у каркас воріт. Щоправда, на той момент рахунок уже був 1:5. Казахстанці показали себе потужною зіграною командою, в якій кожний знає, що робити у конкретній ситуації. У порівнянні з «Казахмисом» дії підопічних Сеуканда виглядали хаотичними.
П'ять із шести шайб «Сокіл» отримав із «п'ятачка» — показник того, як недбало наші захисники ставляться до цього святого для хокеїстів місця, звідки суперників треба у прямому сенсі слова «виносити». Половину третього періоду наша команда провела в меншості — знову далися взнаки втома і непристосованість до нинішнього суворого трактування правил арбітрами. Одного разу азіати навіть виконували буліт, проте Селіверстов виграв дуель у суперника.
Після матчу Олександр Сеуканд зізнався, що для багатьох гравців «Сокола» межею мрій наразі є перемоги над аутсайдерами білоруського чемпіонату. Суперник переграв українців у швидкості думки й виконаннi технічних прийомів, а з нинішнім налаштуванням команди на боротьбу важко розраховувати на позитивний результат.

Щитки юного Напненка і меч «Юності»

На ранковій розкатці перед другим матчем киян у Мінську потягнув пах основний воротар команди Вадим Селіверствов. Оскільки щитки другого голкіпера «Сокола» Миколи Ворошнова не відповідають міжнародним нормам (керівництво команди не поспішає їх купувати, бо білоруси дивляться на це крізь пальці), місце на останньому рубежі у зустрічі проти «Юності» дісталося 18-річному дебютанту — Євгену Напненку. (До речі, навіть Селіверстову клуб купив щитки лише два матчі тому!) Як зізнався після матчу Напненко, він хвилювався лише у стартові 10 хвилин, а потім заспокоївся.
У першому періоді дуелі з традиційно незручним суперником гостям вдалося «засушити» гру, перевівши її у спокійне русло. Несподівано впевнено діяв воротар киян, який не припустився жодної помилки й кілька разів рятував команду. Навіть керманич «Юності» Михайло Захаров похвалив Напненка. До певного часу Євген тримав свої володіння у недоторканності, але пасивність захисників, байдужість до підсумкового результату одних гравців і брак майстерності в інших призвели до другої поспіль поразки з великим рахунком. Навіть два постріли захисника Олега Благого по «дев'ятках» у більшості не зробили його кращим гравцем у складі «Сокола». Цим призом організатори вирішили нагородити юного Напненка. Хоча після пропущеного сьомого голу його замінив Ворошнов, теж засвітившись у міжнародному турнірі.
На прес-конференції Олександр Сеуканд знову виказав невдоволення молодими хокеїстами, які мають завойовувати собі авторитет, — Сидоровим, Кириченком, Шевченком, Сергієм Черненком. За їх присутності на льоду кияни пропустили більшу частину шайб. Попри це, посадити «ледарів» на лавку не можна, оскільки грати у дві ланки на турнірі такого рівня неможливо. Крім того, український наставник пробує знайти «нові зв'язки», хоча при обмеженій кількості хокеїстів особливого простору для думки немає.

Програємо всім

Перед останнім матчем жевріла надія, що хоча б з австрійцями «Сокіл» зіграє гідно. Та жила вона знову лише в першому періоді, поки у киян було натхнення і сили протистояти потужним суперникам. До того ж ще одним травмованим виявився центрфорвард Олександр Яковенко. А за «Ред булл» виступає кілька відомих хокеїстів: гравці збірної Австрії Дітер Кальт і Райнхард Дівіс, два шведи, фін, канадець, нападаючий збірної США Дарбі Хендрікссон; тренує колектив швед Харді Нільссон, котрий очолював національну команду своєї країни з 2000 по 2004 рік.
Першу з двох своїх шайб Олександр Матвійчук закинув здалеку за незграбних дій другого воротаря земляків Бетховена, що нагадало білорусам гол захисника «Юності» Копатя у чвертьфіналі Олімпійських ігор-2002 у ворота шведів, яких тренував саме Нільссон. Але потім команда із Зальцбурга набрала обертів і раз по раз пробивала Євгена Напненка. У другій 20-хвилинці вдруге за турнір хокеїсти розбили бортове скло (цього разу суперника припечатав киянин Алексюк), і кілька хвилин догравали вже в третьому періоді. Австрійці діяли легко й невимушено, а гравці «Сокола» спостерігали за цим ніби стоячи на місці.
Після зустрічі капітан української команди Василь Бобровников заявив, що, оскільки кияни сконцентрували свою увагу на білоруській першості, цей турнір їм був не потрібен. До нього потрібно було добре підготуватися, як це робила «Юність» упродовж тижня, а так — лише витратили зайві сили перед чотирма матчами екстра-ліги. Наразі тільки дві ланки «Сокола» можуть протистояти суперникам, тому в першій половині кожного поєдинку команда намагається триматися на рівних, а потім закінчується запас фізичних сил, та й психологічний настрій уже не той, що треба.
А переможцем півфіналу стала «Юність». У драматичному двобої мінчани за 40 секунд до завершення третього періоду зрівняли рахунок у протистоянні з «Казахмисом», помінявши воротаря на шостого польового гравця. А вже на першій хвилині овертайму добили деморалізованих азіатів. Тепер 5-7 січня наступного року білоруси посперечаються за Континентальний кубок в Угорщині з місцевою «Альбою Волан», російським «Авангардом» (Омськ) i фінським «Ільвесом» (Тампере).

ТАБЛО

Континентальний кубок.
Півфінальний раунд. Група F. Мінськ
1-й тур. «Сокіл» (Київ, Україна) — «Казахмис» (Саптаєв, Казахстан) — 2:6 (1:3, 1:2, 0:1; шайби: Матвійчук, 16 (більш.); Млинченко, 28 — Крутохвостов, 2; Іванцов, 3 (більш.); Філіппов, 13; Єремєєв, 21, 57; Фетісов, 26), «Юність» (Мінськ, Білорусь) — «Ред булл» (Зальцбург, Австрія) — 1:0 (Клочков, 8).
2-й тур. «Юність» — «Сокіл» — 7:2 (0:0, 3:1, 4:1; шайби: Редліх, 26, 37 (більш.), 50 (більш.); Ковальов, 40 (більш.), 43; Шитковський, 44; Кривомаз, 52 — Благий, 28 (більш.), 59 (більш.)), «Казахмис» — «Ред Булл» — 7:2 (1:1, 2:0, 4:1).
3-й тур. «Ред булл» — «Сокіл» — 6:3 (1:1, 2:1, 3:1; шайби: Пінтер, 18; Траттніг, 31, 59 (менш.); Певаль, 32 (більш.); Лакос, 46; Каспер, 48 — Матвійчук, 9, 40 (більш.); Бобкін, 52 (більш.)), «Казахмис» — «Юність» — 1:2 (0:0, 0:0, 1:1, 0:1).
Підсумкове становище: «Юність» — 8, «Казахмис» — 7, «Ред Булл» — 3, «Сокіл» — 0.

Андрій Фоменко (Україна Молода, 21.11.2006)

Андрій Фоменко

Вот что хочу сказать по этому поводу...


Сколько ждать, где обещанное: расскажу как сьездили?
MadLis
как съездили?
Взагалі «три фаната із Києва»+ фанатка під`їхали на турнір тільки на матч Сокола тільки проти Юності, а не проти казахів.