хоккей, hockey, сокол
киев, сокіл київ, sokol kiev kiew, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment,
украинский хоккей, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей
Пропозиція Президента Віктора Януковича стосовно проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року в українських Карпатах — на базі гірськолижного комплексу «Буковель», про що «Галичина» повідомляла в минулому числі, спровокувала певну дискусію в суспільстві, надто ж у спортивних колах. Нагадаємо, що перший віце-президент Національного олімпійського комітету Володимир Бринзак наголосив на невеликій імовірності того, що Україна зможе прийняти в себе Олімпіаду-2022 — через брак досвіду проведення представницьких міжнародних змагань із зимових видів спорту та коштів.
В тому, чи відповідають траси й інфраструктура «Буковеля» критеріям Міжнародного олімпійського комітету, засумнівався й відомий спортивний коментатор Валентин Щербачов. Він сказав в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, що один із найбільш якісних та найдорожчих відпочинкових комплексів в Україні навряд чи витримає олімпійське навантаження і що у теперішньому своєму стані він аж ніяк не відповідає стандартам. На думку В. Щербачова, до 2022-го «Буковель» може стати лише гірськолижною базою середнього класу. Водночас ініціатива президента Януковича вселила у співрозмовника Бі-Бі-Сі неабиякий оптимізм. Мовляв, нарешті влада зверне увагу на модернізацію карпатських гірськолижних комплексів та на розбудову їхньої інфраструктури. Адже брак доброякісних автотрас, швидкісних тунелів, а ще невирішені питання водопостачання та каналізації — це проблеми, розв’язання яких потребує величезних капіталовкладень.
За словами спортивного коментатора, якщо ми справді хочемо через 12 років стати господарями зимової Олімпіади, то потрібно виправити зокрема те, що нині каналізаційні стоки з «Буковеля» впадають у притоку Пруту, а також необхідно загладити ту величезну шкоду, якої завдало всій екосистемі регіону «волюнтаристське» вирубування карпатських лісів. Тим паче, що схили гірськолижних трас потребують укріплення, тобто нових лісових насаджень. Та все ж «якщо працювати наполегливо, то гіпотетично у «Буковелі» можна було б провести змагання з усіх гірськолижних дисциплін. і не гірше, ніж у Солт-Лейк-Сіті. А в Івано-Франківську можна б збудувати льодовий палац, спорудити санні та бобслейні траси», підсумував врешті-решт В. Щербачов.
Тим часом ініціативу глави держави підтримав президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка. Ось як оптимістично прокоментував він пропозицію В. Януковича про подання заявки на проведення зимової Олімпіади-2022 в Україні:
«За своїм потенціалом та ресурсами Україна — одна з найпотужніших держав регіону. Для того, щоб реалізувати цей потенціал, об’єднати суспільство навколо олімпійських ідеалів та цінностей, ідеї здорового способу життя, вивести країну на новий рівень розвитку, проведення ігор підходить якнайкраще. Ідея запросити до України головні спортивні змагання планети існує давно, але нам бракувало ініціативи від найвищого керівництва. Тому заява Віктора Федоровича історична — вперше Президент держави ініціював розробку проекту «Зимова Олімпіада в Україні»…
Вибори столиці ігор-2022 відбудуться за сім років до їхнього проведення, тобто 2015 року. А подати заявку необхідно 2014-го. До цього Міжнародний олімпійський комітет надає кожному містові, яке прагне приймати ігри, список вимог щодо арен та інфраструктури. Тобто маємо достатньо часу, щоб спланувати всі необхідні роботи та виконати їх. А ще матимемо досвід підготовки і проведення «Євро-2012». Зимові ж ігри — це значно менший обсяг навантаження на країну-господаря, аніж літня Олімпіада. Але працювати потрібно вже, і не лише планувати, а й будувати.
Як можливу базу ігор можна розглядати «Буковель», коли враховувати рівень тамтешньої інфраструктури. Тим більше, що він розташований за 100 км від регіонального центру — Івано-Франківська, що відповідає вимогам МОК. До речі, наш НОК уже рік веде роботу зі створення на Прикарпатті зимової бази олімпійської підготовки. Втім, потенційна столиця ігор — це питання, відкрите для обговорення. І тут важливі наявність аеропорту, готелів, шляхів сполучення належного рівня. Вимоги МОК до господарів Олімпіади — це пакет документації, який потрібно вивчити й інтегрувати з нашими реаліями.
Та головне — в нас чудові природні умови. Кліматичний чинник Карпат — стабільну зиму — ми просто зобов’язані використати. У нас є можливості і ресурси для розвитку, і є серйозні амбіції щодо проведення ігор. Немає сумніву в тому, що Олімпіада-2022 дасть потужний поштовх для всього регіону, перетворить українські Карпати з околиці європейського туризму на один із провідних центрів. До того ж Олімпіада в Україні — це мрія всього мого життя. І це історичний шанс, який країна має використати.
Це віха в економічному, культурному розвитку держави, її крок у майбутнє. Нині це чудово розуміють найвищі керівники держави, тому ми вже готові починати консультації і розробляти проект заявки на ігри».
Це повідомлення було відредаговано osturna (06-06-2010 12:32 GMT+2)
На Олімпіаду 2022 року конкурентів побільше. Янукович з українським Буковелем зі списку претендентів може конкурувати лише з танзанійським Кіліманджаро.
Наприкінці минулого тижня Президент України Віктор Янукович здивував і розсмішив усю думаючу країну. Перебуваючи з візитом у Львові Віктор Федорович запропонував подати заявку на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року в Карпатах, а саме в гірськолижному курорті Буковелі. Не суть важливо, що президент переплутав Буковель з Буковиною. Від такої новаційної думки кілька днів мав не спати через жахливі сни його соратник, президент НОК України Сергій Бубка. Саме він має добре розуміти, що ідея проведення в Україні будь-яких олімпійських ігор — це лише фінт язиком від «боса».
Питання навіть не в тому, що побудувати інфраструктуру в Україні для зимової Олімпіади нереально за цей час. За три роки, коли ми отримали Євро-2012 в Україні жоден стадіон не був збудований за кошти держави. Навіть подаючи таку заявку в Україні повинні розуміти, що варто мати хоч якусь підготовчу базу для організації таких змагань. У Буковелі навіть цього немає. Так, є дорогі готелі, ресторани, але на цьому все. Гірськолижні траси Буковеля призначені для відпочинку та спуску лижників-любителів, але не професіоналів-спортсменів на таких серйозних змаганнях.
У західному регіоні немає жодного хокейного майданчика, майданчику для ковзанярського спорту, який би відповідав рівню таких змагань, а про їх появу можна лише мріяти. Те ж саме стосується і хоч якоїсь бази для гірськолижного-швидкісного спуску, санного спорту та навіть тих же трас для біатлону чи лижних гонок. Є ще стара база у Тисовці, але стан трас на ній не відповідає і рівню чемпіонату України. Це лише короткий перелік проблем на шляху до Олімпіади. Але є й головна проблема — це суперники у боротьбі за право проводити цю Олімпіаду у 2022 році. Подати заявку і вилетіти у першому ж колі відбору — це справа проста. Очевидно, що на це і розраховували радники Януковича.
Як відомо, у 2014 році зимові ігри прийме російський Сочі. Боротьбу за право приймати Ігри-2018 поведуть південнокорейський Пхенчхан, німецький Мюнхен та французький Ансі. У всіх трьох країн гарні шанси на проведення Олімпіади, але найкращі вони в корейців, які програли два попердні відбори і серйозно налаштовані на цей цикл.
На Олімпіаду 2022 року конкурентів побільше. Янукович з українським Буковелем зі списку претендентів може конкурувати лише з танзанійським Кіліманджаро. На 2022 рік серйозно претендує китайський Харбін. Після вдалого проведення ігор у Пекіні-2008 китайці довели, що зможуть підготувати такі серйзоні змагання. Але якщо ігри 2018 віддадуть Кореї, то китйці «пролітають». Також на ігри спільні заявки збираються подавати Єреван з Тбілісі та Копенгаген з Мальме. Подають заявку на ігри три іспанські міста — Сарагоса, Уеска і Хака. Зрозуміло одне, що якщо ігри 2018 віддадуть Азії, то наступна Олімпіада відбудеться в Європі, якщо ж ні, то навпаки. Причому є велике переконання, що після Сочі-2014 керівники МОК віддадуть ігри розвиненій країні, в якої вже і сама інфраструктура готова, а не існує лише на макетах…
Що ж стосується України, то нам варто не зганьбитися хоча б під час Євро-2012, а вже потім думати про далеку перспективу і спробувати провести чемпіонат світу хоча б з якогось зимового виду спорту. Наразі Україні дали тільки хокейний чемпіонат нашого, не найвищого, дивізіону.
А насчет Олимпиады в Буковеле, то надеюсь что это просто пиар на пустом месте, иначе за чиновниками самого высокого ранга больница им. Павлова плачет!
Ну представим себе, допустим что дали Олимпиаду, и сделаем совсем фантастическое предположение что к 22 году два 15-тысячника в И-Ф и в Яремче построят. А дальше что? Как они собираются их эксплуатировать?
Виглядає що не одна лікарня — а цілий санаторний регіон імені дрогобицького Захер-Мазоха з тисменецьким Фройдом на додачу
Для початку нехай спробують не порожняки ганяти, і фінти язиком показувати, а перемогти в конкурсі на проведення Олімпіади Софію, Мюнхен, Ансі та Пхенчхан.
А про те як есплуатувати через 12 років — варто перейматися пізніше, тим хто тоді там житиме. EBEL ліга чекатиме на поповнення Карпат терпляче.
Как и обещал, вот эта пламенная речь Павленко (сорри за небольшой рассинхрон, исправить не смог)
Добавлено (2 мин.) :
Только сейчас вопросов появилось больше чем ответов. Их там вообще никто не разберет! Если Крижинку собрались сносить, то зачем ее куда переподчинять?
Короче, нечисто что-то там у них!
Це повідомлення було відредаговано Илья (06-06-2010 23:04 GMT+2)
Цьогоріч держава пообіцяла нам виділити кошти на будівництво Льодового палацу у Львові, в районі вулиці Пулюя. Мова йде про суму у близько 10 млн грн, а інфраструктуру та комунікації місто зробить за свої кошти. Про це 8 червня під час брифінгу повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Все время думаю эти чиновники действительно придурки или только притворяются? Ну ладно он можеть не владеть информацией, но неужели у него референтов нет, которые подскажут? Ну какое отношение синий сарайчик может иметь к Олимпиаде? Да и вообще непонятно можно ли по нынешним ценам за 10 лимонов синий сарайчик построить? Если даже по старым оно как минимум в двадцатник выливалось...
На ковзанці АТЕК повним ходом йде реконструкція
Автор Прес-служба Федерації хокею України
10.06.2010 15:38 На ковзанці АТЕК йде реконструкція
Генеральний директор київського СК АТЕК Смулянський Дмитро Олександрович прокоментував та наочно продемонстрував хід реконструкції на хокейнії ковзанці:
- З нового сезону ковзанка АТЕК буде більше орієнтований на професійний спорт. Ми хочемо проводити в себе ігри чемпіонату України з хокею у сезоні-2010/11, і тому повинні відповідати вимогам ФХУ та МФХ. Новий каток буде мінімального розміру, згідно з міжнародними правил МФХ — 56х26 метрів (старий був 60х30). Вже замінено борти, закупили до них скло. Купили нову льодозаливну машину — очікуємо більш якісний і швидкий лід. Помінявши борти, утворилися вільні простори біля ковзанки, де плануємо побудувати дві сучасні роздягальні, що будуть відповідати усім міжнародним стандартам: роздягальня для гравців, приміщення для тренерів, масажна кімната, сушка, душ, туалет і т.д. Хокейні команди зможуть відразу з автобуса пройти у роздягальню, а звідти на ковзанку. Також плануємо на вільній площі розширити трибуни і збільшити кількість глядацьких місць.
Плани у нас великі. Ми налаштовані на проведення змагань з різних зимових видів спорту. Реконструкція ведеться планово, якісно і постійно. До початку сезону плануємо підготувати ковзанку, роздягальні і збільшити кількість глядацьких місць. Ми відкриті до співпраці з хокейними командами.
«Беркут»?
І «Беркут» у тому числі. У хокейного клубу АТЕК так само величезне бажання з нового сезону повернуться в національну першість, і президент клубу Коляда Микола Федорович робить зараз для цього все можливе. Відкриті ми і для інших клубів. Відбулася розмова з першим віце-президентом київського «Сокола» Сергієм Володимировичем Корабльовим. Ми готові приймати у себе білоруську Екстралігу, але арена має повністю відповідати вимогам ФХРБ. Ряд вимог до арени ми вже виконали власними силами. Готові ми до співпраці і з ДЮСШ, оскільки розвитвати великий спорт без дитячого — неможливо.