хоккей, hockey, сокол киев, sokol kiev kiew, кхл, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment, украинский хоккей, по хоккею беларуси россии, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей, чемпионат россии высшая лига

Хоккейные публикацииСоколКостянтин Сімчук: Виступаю в шоломі з Тарасом Бульбою

29-07-2009 19:46 Інтерв’ю Костянтина Сімчука генка

Найкращий хокеїст України 2005 року голкіпер Костянтин Сімчук, 35 років, з нового сезону гратиме у київському “Соколі”. Тут він розпочинав свою спортивну кар'єру. З 2002 виступав у Росії. Грав за “Салават Юлаєв”, “Металург” (Магнітогорськ), «Спартак», ХК МВС та ЦСКА. Останній сезон захищав ворота клубу КХЛ “Сибір”. Не мав місця в основі. Розмовляємо після товариського матчу “Сокіл” — “Вітебськ” (1:2 на користь білоруської команди — “ГПУ”).

- Костянтине, як з'явився варіант із “Соколом”?

- До цього давно йшло. Я вже наїздився світом: чотири роки провів у Північній Америці, ще вісім сезонів грав у Росії. Моя родина живе в Києві. Старший син Михайло цього року піде в школу (дружина Тетяна, молодший син трирічний Гаврило). Хотілося продовжити кар'єру саме в столиці, тому я з радістю прийняв пропозицію “Сокола”. Підписав з клубом однорічний контракт. Інші гравці також уклади річні угоди. Як кажуть, живемо від сезону до сезону.

- Вас не налякали фінансові проблеми “Сокола”? У минулому сезоні гравцям не виплачували зарплатню...

- Я знав, що були затримки з грошима. Потім з хокеїстами розплатилися. Все таки, не варто забувати про фінансову кризу. Сподіваюсь цього року все буде добре.

- Як будете ділити ворота з Ігорем Карпенком?

- Не думаю, що у нас будуть якісь проблеми. Ми вже грали разом за “Сокіл”, обоє виступаємо за збірну. У Відкритому чемпіонаті Білорусії матчі спарені, тому будемо захищати ворота по черзі.

- Товариський матч проти “Вітебська” став першим після відпустки. Які враження від гри?

- Ми тільки два тижні тому почали тренуватися, тому про враження рано говорити. В основному зараз йде акцент на фізичну підготовку – м'язи забиті, координація рухів порушена. Ми показали “літній” хокей. Як кажуть “бий-біжи”. Команда старалася. Шкода, що програли.

- Які завдання стоять перед “Соколом” у чемпіонаті Білорусії?

- У нас ще не було зустрічі з керівництвом і цілі на сезон нам ще не озвучили. Думаю, будемо боротися за медалі.

- Коли почали займатись хокеєм, то відразу стали у ворота?

- Перших півроку я був “польовим” гравцем. Форми у мене не було. Виходив на лід у рукавицях та спортивному костюмі зі шкіряними латками на колінах. Шолом мені тато на заводі зварив. Тренер запропонував стати на ворота. У цьому амплуа мені було легше завоювати місце в команді, адже на матчі заявляють двох голкіперів.

- Як ви потрапили в Америку?

- Мені було 23 роки і у мене були амбіції, а пробитися в основу “Сокола” було важко. На воротах стояли Юрій Шундров та Ігор Карпенко. Тому я поїхав в Америку. Почав грати в Лас-Вегасі, а за чотири роки об'їхав усю країну – від одного узбережжя до іншого. Один час виступав за фарм-клуб клубу НХЛ (Національна хокейна ліга — “ГПУ”) “Фінікс Койотс”. У мене був шанс пробитися в НХЛ, але я його не використав. Не вистачило майстерності. Це дуже сильна ліга і так просто туди не потрапиш.

- Не шкодуєте, що поїхали в Америку?

- За ці чотири роки я реалізувався як гравець. Там я отримав запрошення в збірну України і пропозиції від російських клубів.

- У Росії ви змінили шість команд. Яка запам'яталась найбільше?

- В дитинстві я навіть не міг мріяти, що гратиму за ЦСКА. Матчі проти “армійців” у складі інших команд мали для мене особливе значення. Коли став гравцем ЦСКА, то кожен вихід на лід був святом. З ЦСКА ми дойшли до півфіналу Суперліги (тепер КХЛ — “ГПУ”), де програли “Ак Барсу”.

- Це правда, що мрія кожного голкіпера забити шайбу?

- Не знаю чи у всіх, але у мене така мрія є. У мене було кілька можливостей відзначитися, але я їх не використав.

- Часто граєте на виходах?

- В Америці воротарів змушують виходити з воріт і допомагати захисникам. Така гра мені імпонує. Якщо тренер не забороняє, то я так і роблю.

- В Росії ви грали в одній команді з Євгеном Малкіним?

- Ми разом виступали за магнітогорський “Металург”. Після тренувань залишались на льоду і пробивали буліти. Могли так тренуватися і півгодини, і годину. У нас з Малкіним були серйозні заруби. Євгену тоді було 18 років.

- У вас оригінальний шолом. Вам їх виготовляють на замовлення?

- Так. Вже багато років мені їх роблять у Канаді. Той, у якому грав з “Вітебськом” я замовив напередодні чемпіонату світу (збірна України у польському Торуні не змогла пробитися в еліту світового хокею — “ГПУ”). Художнику, який розмальовував шолом, я вислав кілька фотографій. Знайшов в інтернеті зображення Тараса Бульби на чолі козацького війська і з Архангелом Михаїлом за спиною. Як на мене, для збірної актуальний малюнок. Результат мене трохи розчарував. Канадський майстер замість Бульби намалював якогось чоловіка з простягнутою рукою. Люди постійно перепитують, хто там стоїть. Мабуть, канадець не пройнявся моєю ідеєю, та й часу у нього було обмаль – три дні. Якщо вийде, спробуємо домалювати козаків. А от Києво-Печерську Лавру видно добре.

28.07.2009 Gazeta.ua

Интервью Симчука на русском языке

Gazeta.ua

Вот что хочу сказать по этому поводу...


ritchie ,ага,а сами будут пропускать шайби ,типа второй в овертайме на первой игре с» Витебском»!!!! Трутни Соколовские >
Слая с Федей — под зад коленом, а Мишку, замаринуют на лавке... Что еще тут можно сказать...

Канадський майстер замість Бульби намалював якогось чоловіка з простягнутою рукою.

Юмор про хоккей

У Відкритому чемпіонаті Білорусії матчі спарені, тому будемо захищати ворота по черзі.

Ого...

- Як будете ділити ворота з Ігорем Карпенком?
- Не думаю, що у нас будуть якісь проблеми. Ми вже грали разом за “Сокіл”, обоє виступаємо за збірну. У Відкритому чемпіонаті Білорусії матчі спарені, тому будемо захищати ворота по черзі.

Балабана они что вообще не видят в воротах?