хоккей, hockey, сокол киев, сокіл київ, sokol kiev kiew, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment, украинский хоккей, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей

Хокейні публікаціїХокей в УкраїніСколько еще ждать долгожданных перемен?

06-07-2005 11:05 Украинский хоккей по-прежнему топчется на одном месте Josh

Восемь недель миновало с тех пор, как вице-премьер-министр по гуманитарным вопросам Николай Томенко и министр по делам молодежи и спорта Юрий Павленко побывали на встрече с хоккейной сборной Украины, достойно выступившей на чемпионате мира в Австрии. Тогда, по горячим следам, члены правительства пообещали помочь в развитии хоккея в стране, но до сих пор лед так и не тронулся, в чем в эксклюзивном интервью «Команде» признался Юрий Павленко.

- Увы, порадовать поклонников украинского хоккея пока нечем, — заявил министр по делам молодежи и спорта. — У нас была договоренность с представителями федерации о том, что в течение месяца будет предоставлен план развития хоккея в Украине. Пока мы ожидаем предложений от ФХУ, и, надеюсь, уже после отчетно-выборной конференции, которая состоится в конце сентября — начале октября, руководители федерации представят в министерство молодежи и спорта этот план действий.

- А что, со своей стороны, делает министерство для развития самой быстрой игры в мире?

- Сейчас мы разрабатываем концепцию развития физической культуры и спорта, а также, по поручению Виктора Ющенко, совместно с НОК Украины готовим проект указа Президента о развитии физической культуры и спорта, в котором место для хоккея есть и будет.

- Юрий Алексеевич, может ли украинская общественность в ближайшие полгода рассчитывать на то, что лед в отношении хоккея все же тронется?

- Он обязательно тронется. Но тут нужно учитывать две важные составляющие: во-первых, чтобы появилось новое место, где украинские команды могли бы тренироваться, проводить официальные матчи, а во-вторых — финансовое обеспечение клубов. По первому и второму пунктам мы рассчитываем в течение года сделать достаточно мощные шаги.

- Известно ли вам, что группа ведущих хоккеистов сборной Украины может бойкотировать следующий чемпионат мира в Латвии, если обещания государственных лиц так и останутся обещаниями? Думается, это не блеф.

- Я в курсе ситуации... На своем уровне мы ищем пути решения этой проблемы, но первенство в подобных вопросах должно принадлежать ФХУ, в функции которой входит обеспечение сборной страны. В свою очередь, министерство готово максимально поспособствовать федерации в том или ином вопросе.

- А если Федерация хоккея Украины не будет справляться со своими обязанностями?

- Тогда мы окончательно возьмем на себя координацию и организацию работы в национальной сборной Украины.

Вячеслав Волков

Ось що хочу сказати з цього приводу...


Шановний Vlad! А може й логічніш було, аби ініціатива виходила від польскої сторони. Якщо я не помиляюсь — поява хокею в Україні, Литві і Білорусі пов'язана саме з Чемпіонатом Польщі. Та, й якщо польська сторона візьметься за справу, є велика надія на успіх.
Цікава думка. Гадааю — якраз в PZHL про ювілей вже давно міркують. Можливо ініціатива з Польщі «збадьорить» і наших чиновників. Без «дядь» ми не обійдемося і тут, як це не прикро. Але ініціатива «знизу» може бути великою силою.
Ja dumaju czto nechego zdat manny nebesnoj tolko nado SAMIM vziatsa za organizaciju. My privyki zdat kogda «diadia» dast komandu i ktoto eto sdelajet. Nikto etogo ne zdelajet jesli ne budet videt korysti. Ja gotov sdelat chto smogu BEZVOZMEZDNO. Znaju neskokich chinownikov s Polskgo Hokejnogo Sojuza (PZHL), można pogovorit s nimii ja eto sdelaju. Ja na dniach vozvrashiajus v Kijev i ja gotov posvrtit svobodnoje vremia na etot i na drugije nuznyje proekty.
Та трохи ж льоду у нас ще є. А заради такої події й уряд міг би дещицю підкинути на штучний лід у Львові.
А лед где взять?
Ідея турніру прекрасна! Та й вцілому ти правий. Сподіваюсь до твоєї ідеї прислухаються.
Я прекрасно розумію, що у міністра занадто багато справ, щоб весь час думати про хокей. Але ставлення до справи з боку ФХУ не витримує критики. За такий час можна було б написати десять програм розвитку хокею. Майже усі проблеми «на долоні».
Підхід повинен бути осмислений і концептуальний, а не тривіальний: «дайте грошей, дайте грошей». Необхідно створювати умови, за яких справа почне рухатись. Потрібно вивчити як білоруський досвід створення інфраструктури чи швейцарський досвід проведення чемпіонату, так і російський досвід — створення повноцінного і самодостатнього хокейного господарства в країні. Чемпіонат країни треба вивести «підпілля». Непоганим поштовхом для спільної справи було б проведення Кубку України з допуском усіх бажаючих колективів (примітивно, але ефективно).
І насамкінець. В наступному році виповнюється 80 років з дня, коли на лід у Чемпіонаті Польщі вийшла львівська команда «Погонь». Підійти б до цієї дати з повноцінним Чемпіонатом. А сам ювілей відзначити красивим міжнародним турніром за участю збірних України, Польщі, Литви і Білорусі (чиї клуби грали в Чемпіонаті Польщі). Запросити ветеранів львівського, ужгородського, харківського... хокею. Вшанувати.
Не так вже й багато треба, щоб запретендувати на медалі світової першості. Наші тренери й гравці нічим не гірші за словаків, шведів чи чехів.
Уболівальники чекають. Ми прийдемо на трибуни.