хоккей, hockey, сокол киев, sokol kiev kiew, кхл, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment, украинский хоккей, по хоккею беларуси россии, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей, чемпионат россии высшая лига

МатчиНациональная сборнаяУкраина – Латвия 2:4

Начало: 06-02-2009 19:00

Україна – Латвія – 2:4 (1:0; 0:2; 1:2)
6 лютого 2009 року, 19:00. «Арена Рига», 8250 глядачів.
Судді: О. Хансен (Норвегія), М. Віннерборг (Швеція), А. Орелма (Фінляндія), П. Сабельстром (Швеція).
Україна: Карпенко (крім 58:00 – 58:48, 59:04 – 59:45). Побєдоносцев – Толкунов, Люткевич – Срюбко, Наваренко – Климентьєв, Благой – Гунько. Матерухін – Шафаренко – Міхнов, Сальников – Гінденко – Цируль, Касянчук – Варламов – Тимченко, Матвійчук – Шахрайчук – Литвиненко.
Латвія: Наумовс. К. Редліхс – Пуяцс, Рекіс – Сорокінс, Сотнієкс – Галвіньш, Єрофеєвс – Андерсонс. Карсумс – Спруктс – Анкіпарнс, Дарзіньш – Васильєвс – М. Редліхс, Ніживійс – Ципрусс – Ципуліс, Штальс – Дзеріньш – Широковс.
Голи: 1:0. Срюбко (Цируль, 18:57 – більш.), 1:1. Карсумс (М. Редліхс, Сорокінс, 24:40 – більш.), 1:2. М. Редліхс (33:38), 1:3. Ніживійс (Ципрусс, 47:35), 2:3. Климентьєв (Гніденко, Наваренко, 58:48), 2:4. Спруктс (59:45 – п.в.).
Штраф: 48 – 30.
Кидки: 25 (8; 9; 8) – 18 (7; 5; 6).

Саммари, Составы, Онлайн

Все голы матча в галерее ОИ 2010 отбор Видео.

Котировка Гнезда 2.7:2.6

Про значення матчу Україна – Латвія як для одних так і інших говорити зайве. Для господарів льоду невихід на Олімпіаду з домашньої групи – катастрофа, для нашої команди потрапляння до Ванкуверу – потужний імпульс для піднесення хокею у державі. Якщо вірити словам Олександра Сеуканда про фінальний статус кожного матчу на таких турнірах, то цей матч для обох команд був фіналом фіналів.

З вогнем в очах та вірою у серці
Хай які б широкі перспективи не малювали перед нашою збірною до початку кваліфікаційного турніру, а підсвідомо всі розуміли, що виконати поставлене завдання буде не просто складно, а надзвичайно складно. Більшість скептиків пророкували українцям провал ще у першому поєдинку. Та навіть після вчорашнього двобою з Італією ті ж самі скептики вбачали у заслуженій перемозі українців скоріш випадковість, аніж закономірність. Нашим хокеїстам довелось боротись не лише з собою та сильним суперником, а й ореолом недовіри та непевності, що вітав навколо команди. Для того аби перемогти латвійців нашій команді мало просто вийти на лід та зіграти краще. Українська збірна мала зламати стереотип невдахи українсько-латвійських протистоянь.

Пролити світло на перспективи нашої збірної могла розминка перед грою. Чи тремтітимуть коліна у наших гравців після виходу на лід? Чи не згасне надія у очах наших хлопців після першого ж залпу овацій восьми тисяч латвійських вболівальників на підтримку своїх улюбленців? Але побачене вразило до глибини серця. Команду у синьо-жовтих светрах з таким настроєм на боротьбу за сприятливий результат автор цих рядків не бачив дуже давно. У кожному кроці наших гравців відчувалась впевненість, рішучість та сміливість. Стало зрозуміло, що чергового побиття латвійською збірною нашої команди не буде.

Оптимістичний пролог
Несамовита підтримка вболівальників окрилила латвійських хокеїстів, які зі стартовим свистком полетіли на штурм воріт Ігоря Карпенка. Дай тріщину наша оборона у стартові хвилини – бути розгрому. Але на щастя Ігор Карпенко діяв упевнено, а захисники не дозволяли супернику аж надто часто турбувати нашого голкіпера. Перший шанс відкрити рахунок латвійці мали вже на 4-й хвилині зустрічі. Обрізка когось із захисників нашої команди призвела до виходу 2 в 1. Спруктс у стилі а-ля Тимченко у вчорашньому матчі віддав вивірену передачу на Карсумса, проте кидок останнього неймовірним чином парирував Карпенко. Ще за дві хвилини українська збірна отримала ще одну неприємність: капітан команди Юрій Гунько, у відчайдушному стрибку рятуючи свої ворота, зазнав травми коліна і змушений був закінчити гру.

Як це не дивно, втрата одного із лідерів надихнула нашу команду на більш активну гру. Важливу роль зіграв класний силовий прийом у виконанні Романа Сальникова. Нападаючий столичного «Сокола» не лише потужно приклався до суперника, а й змусив того з розпачу порушити правила. Після цього ініціатива перейшла до рук нашої команди. Шанси відкрити рахунок мали Костянтин Касянчук (двічі) та Олег Тимченко, але в усіх випадках бездоганно діяв Сергій Наумовс. В свою чергу не збирались відсиджуватись біля власних воріт і господарі льоду. Так Каспарс Дарзіньш «накрутив» кількох українських захисників і ледь не переграв Карпенка, а потім лише фатальне невезіння завадило Мартінсу Карсумсу переправити шайбу у верхній кут воріт. Та це були поодинокі спалахи активності. Здебільшого через велику кількість порушень латвійська команда перебувала у меншості і не спішила думати про власні атаки. До речі саме одне з вилучень спричинило гол у ворота Наумовса. Безглузде вилучення Арвідса Рекіса коштувало Латвії пропущеної шайби. Андрій Срюбко отримав шайбу на синій лінії, довго вицілював і врешті-решт відправив каучуковий диск у сітку воріт.

З небес на землю
Але свято на нашій вулиці тривало недовго. Ще до перерви на лаву для оштрафованих відправився Сергій Варламов, а вже на початку другої 20-хвилинки компанію 12-му номеру склав Олег Шафаренко. Майже хвилину наша команда грала втрьох, чим ледь не скористались латвійці. Гол у наші ворота назрівав і був втілений у життя всюдисущим Карсумсом. Надалі господарі втратили кілька нагод вийти вперед. Але вічно щастя не могло бути на нашій стороні. У безневинній ситуації Дмитро Толкунов подарував шайбу Мікелісу Редліхсу, який холоднокровно переграв Карпенка.

На цьому, власне, гра і скінчилась. Українці ще довго приходили до тями, а латвійці відчайдушно намагалися збільшити свою перевагу. Зрештою у середині заключної 20-хвилинки Александрс Ніживійс виявився найрозторопнішим біля воріт нашої команди і довів рахунок до 1:3. Цей гол зламав нашу команду. Українці почали помилятись у простих ситуаціях, невиправдано порушувати правила… Так один з лідерів команди Костянтин Касянчук на рівному місці заробив дисциплінарний штраф, а вже перебуваючи на лаві для оштрафованих, ударом ключкою по склу перетворив його на вилучення до кінця матчу. Пам’ятаєте схожий епізод у матчі з Угорщиною в Саппоро? А ще кажуть, що історія не повторюється.

Як і на японській землі нам судилося програти з рахунком 2:4. Спочатку Сергій Климентьєв шаленим кидком подарував всій Україні надію на позитивний результат, а за 15 секунд до фінальної сирени Яніс Спруктс позбавив нашу команду навіть теоретичних шансів на потрапляння до числа учасників ХХІ зимової Олімпіади.

Достойних поразок не буває
Спортивна мудрість запевняє, що історія пам’ятає лише переможців. Результат та перипетії боротьби на спортивному майданчику з часом забуваються, залишаючи після себе лише суху констатацію, банальний факт про перемогу тієї чи іншої команди. «Достойних поразок не буває, — стверджував після матчу віце-президент Федерації хокею України В’ячеслав Завальнюк. – У підсумку команди діляться на переможців та всіх інших. Тож не варто зациклюватись на цій невдачі. Потрібно дивитись вперед. А попереду у нас боротьба за повернення до світової хокейної еліти. Ось про що потрібно зараз думати».

P.S. Від імені усіх прихильників хокею України хочеться подякувати нашій команді за чудову гру та за надію, яка до останніх секунд матчу жила у серцях українських вболівальників.

Олександр Сеуканд (головний тренер національної збірної команди України): «Вирушаючи на будь-який турнір, друзі та вболівальники бажаються успіху та вдачі. Сьогодні у нас вдачі як раз і не було. Я подякував гравцям за самовіддачу. Гадаю, що другий гол сміливо можна назвати переломним – це був подарунок супернику».

Сергій Климентьєв (асистент капітана національної збірної команди України): «Так вже склалося, що ми граємо одним складом на протязі десяти років. Заміни ветеранам у нас немає, а якщо з’являються талановиті гравці, то відразу від’їжджають до Росії. У нас 45 мільйонів населення і всього один професійний клуб, і той проводить свої матчі у магазині. Останні два роки намітилась тенденція до зміни ситуації на краще, але коли український хокей отримає плоди від цієї роботи невідомо».

Олег Знарокс (головний тренер національної збірної команди Латвії): «Ми з командою України давно знаємо одна одну. Тож здивувати чимось було важко. Ми намагалися грати у свою гру і врешті-решт досягли успіху».

Отчет ФХУ.

Вот что хочу сказать по этому поводу...


ладыгин в англии играет
андрей спиридонов воспитанник устинки
Gexa
Навскидку Собченко 91 г.р. уже привлекался в сб России,Ткачев,Пидгурский,остальных не помню.Но в Казани играет человек 5,еще в других городах есть наши ребята.
И проблема даже не в отъездах.84-год у нас был очень сильный,даже с учетом отъезда Бабчука и Жердева было как минимум 10 ребят очень хорошего уровня.
А на слуху сейчас только Черненко(и того Сеуканд загубил) и где то блуждают Катрич,Шаманский и Ладыгин.
У нас 80-е года рождения были никак не хуже Латвии и Белоруссии,но у них эти парни вовсю играют за сборную,а у нас только 81-й и Михнов(который кстати уехал).Мне кажется проблема не в детской подготовке и даже не в отъездах на север.Проблема в системе Сокола-Сеуканда,которая не предполагает переход из детского во взрослый хоккей и просто выжигает ближайший резерв.
Примеров столько,что не хватит места перечислять.
куда делись а.коваль 1985г.р. д.найда 1987г.р. к.терещенко 1988г.р.
на февральский отбор за казахстан вызвали андрея спиридонова 1978 г.р.который в казахстане играет только с сентября... значит можно натурализировать иностранцев и не ждать 4 года
Футбольный Болельщик последние пару лет(после Бабчука и Жердева) уже и уезжать некому (((
исправь, если я не прав... Кроме Аникеенко, который уехал тоже лет 5 назад, никого не помню....
Выход только один — прекратить отток наших хоккеистов в московию, а на это время, пока подрастают новые Христичи и Житники заигрывать на контрактной основе второсортных русских, они все равно будут лучше наших, к сожалению :-(
Билетов на завтрошние игры Украина — Венгрия и Латвия — Италия практически неосталось. Сегодня покупал билет — офилел — в секторах отдельные места свободны, остальное все распродано. Завтро перед игрой с Италией незнаю, можно ли будет купить билет. Напоминает ситуацию с игрой U20 Латвия — Беларусь.
мы то может и выиграем, только вот Латвия не проиграет
Все понял. Блин...
vadvlad не уверен, но вроде считается разница между 3-мя командами без учета Венгров, а Укр уже —1 и не измениться...
Прошу прощения за невежество(возможно), но если мы крупно выигрываем у Венгров, а Латвия попадает Италии-у нас же остается шанс? У трех команд по две победы.
Poison_LV
+ 1000!
Абсолютно поддерживаю!
У нас просто на людей многим на..ать! И на спорт в том числе. Поэтому одни и те же играют. Только в отличие от вас смены им практически нет.
Мы тут каких-то пенсионеров из СС-а вспоминаем. Да о каком у нас развитии говорить, если вон наш мэр Киева к киевлянам хуже иного фашиста относится. Дерет в три шкуры. А на спорт ему плевать.
А команда у Украины действительно хорошая, правда старая. Сколько лет наблюдаю одних и тех же игроков ! Напоминает мне нашу сборную лет 5 назад.
Дед МакДак

Да вся эта байка про фашизм реально надоела, признаюсь, есть у нас одна фракция в правительстве , наз. ТБ/ДННЛ, их человек 7 из 100 сидящих в правительстве, так вот они и провоцируют всю эту канитель. Считают и доказывают всем, что типа Латвия — только для латышей, просто национально озабоченные. Но такие есть в каждой стране, что в России нет так наз. фашизма, да сколько угодно, теже скинхэды ! Просто все выгодно определенным людям в правительстве, потому что это создает раскол в обществе, оно перестает думать о проблемах крестьян или плохих дорогах, низких пособиях и безработицы, а всю вину сваливает на русских или латышей. Но у Нас в стране уже давно большинство не ведется на эту провокацию. Про марш СС-овцев — тоже прикол, действительно несколько десятков ветеранов положат цветы у памятников и все. Разве это их вина, что во время второй мировой, они воевали не за Россию, а за Латвию и Германию. Не воевали бы, растреляли бы их нафиг и все. Зато как круто в новостях — марш СС-овцев.
Leo ну это я читал но ты написал «закончил играть» в каком смысле? Вообще больше не будет играть?
AlBad Ще за дві хвилини українська збірна отримала ще одну неприємність: капітан команди Юрій Гунько, у відчайдушному стрибку рятуючи свої ворота, зазнав травми коліна і змушений був закінчити гру.

http://www.fhu.com.ua/news-100-407.html
Leo откуда инфа про Гуню? Неужели так все серьезно?
Гость
Ну верит до поры до времени, пока херово не становится. В этой связи классно написала Юлия Латынина на ej.ru. Демократия нужна для рождения истины сли власть говорит «коровы летают», то в нормальной стране оппозиция легко докажет, что коровы не летают. И классно там про нашу страну. Президент говорит, что коровы летают, премьер — что они перемещаются с помощью телекинеза, а Партия регионов, что коров вообще нет.
http://ej.ru/?a=note&id=8789
Но вот именно контакты, как рижского «Динамо» с российскими клубами, и дают истинную картину, что происходит в той или иной стране.
Дед МакДак, да, в России власть народу ездит по уашам, а народ всему верит.
А я скажу еще теплые слова в адрес Латвии и рижского «Динамо». Насколько я знаю, там и близко НИКАКОГО фашизма нет. Основной упор был — марш СС-овцев. Классно ответил посол Латвии в России на «Эхо Москвы» — да какие к четру СС-овцы. Горстка дедов поехала на кладбище, а маршируют какие-то провокаторы. Кстати, один раз на рижан крикнули в Челябинске «фашисты», так потом главный тренер «Трактора» Андрей Назаров и президент клуба извинялись за горе-болельщиков, а сам «Трактор» штрафанули на 100 000 рублей. И больше по материалам сайта www.metallurg.ru, ничего негативного в адрес прибалтийской команды, как и российских в Риге, скандировано не было. Более того, сложились суперклассные отношения рижского «Динамо» и московского. Класснейшие приемы, организация совместных экскурсий и куча всего другого хорошего. Да вон в сборной Латвии русские ребята играют — вратарь Сергей Наумов, защитник Алесандр Ерофеев, нападающие Алексей Широков, Александ Ниживий. А сколько их было до этого (Семенов, Тамбиев, Чудинов, Бондарев и другие). А такой игрок (раньше играл в лиепайском «Металлурге»), как Роман Никитин, в интервью «Прессболу» сказал, что меня здесь еще никто не унизил как русского. Лет 5-6 назад на Еврочеллендже у нас был один болельщик-латыш, так он рассказывал, что у них все нормально, все у них язык знают (из молодежи по крайней мере). Есть пару клоунов типа Жириновского, но на них никто внимания не обращает.
Более фашистской, чем латвия, в России считается Эстония. И то пик был, когда имел место перенос «Бронзового солдата». И то там сильно раздуто.
Но насколько я знаю, самым фашистским государством в России считается Грузия. О Саакашвили пишут едва ли не хуже, чем о Гитлере в 1941 году. Но если Латвия и вся Прибалтка — чистейшая Европа (типа Швеции или Германии), то в Грузии хватает жуликов. Не говорю о всех, но у нас в банке 2 заемщика-грузина, и оба — козлы. Отдавать кредит не хотят. Да и воров в законе в Грузии столько, сколько наверное, в остальном бывшем СССр, вместе взятом. Ну сложилась такая система при СССР, что они привыкли жить нахаляву за счет свердоходов от цитрусовых и прочего, и ленятся работать.
Ну да ладно о Грузии. Еще раз огромный респект Латвии. Удачи. Буду продолжать за вас болеть. «Prieksu, Latvija!» (Вперед, Латвия по-латышски). «SARAUJ! SARAUJ!»
Привет всем болельщикам из Заполярья,не нада поджимать хвост при поражениях, а просто нужно поддержать команду и верить!!! Генка передай привет сбУ,нас здесь пятеро,сидим выпиваем за будущие победы!!!!!! А Венгров надо порвать и получить моральное удовлетворение и заряд положительных эмоций.Мы из Мурманской области.
Случайно стер вчерашнее все видео Прейдется точно идти на Ит-Лат
генка Ти бі вообще латвіек поснімал...уже еслі язика не знаешь то хоть на камеру...после турніра би виложіл подборку для «позітіва»
МаксимNYC
генка Вивод — учі англійскій... а то молодие офіціанткі тебе не светят
Студент из Львова — Рома. Год собирал деньги, чтобы втретий раз пробить выезд с сбУ. Прикольный кадр. Русского из-за возраста толком не зает. Вчера ржали, как он с молодой официанткой общался на английском языке, тк она тоже русский толком не знает Мы стареем, а история неумолимо идет вперед, по только ей понятному руслу....
генка Да я душей тоже за ігру... Рязані пріходят і уходят, а по ТВ не каждий день показивают... p.s, в 6 утра проснуля — віш как пережіваю
}{@P/@MOB Да куда ти его будешь біть? В IP? Ралабся... я вообще ех кто без регістраціі «пропускаю» (потому что старее наверное)
Следующие
Загрузка...