хоккей, hockey, сокол киев, sokol kiev kiew, кхл, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment, украинский хоккей, по хоккею беларуси россии, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей, чемпионат россии высшая лига

Хоккейные публикацииХоккей в УкраинеЩо чекає на український хокей?

26-05-2007 00:46 Концепція державної програми розвитку хокею з шайбою в Україні на 2008-2012 роки Илья

Як уже повідомляла «Спортивна газета» в інтерв'ю з президентом Федерації хокею України (ФХУ) Анатолієм Брезвіним та її віце-президентом Євгеном Імасом, зважаючи на незадовільний стан розвитку та популяризації в нашій країні найшвидшої в світі гри, керівництво ФХУ разом із Національним університом фізичного виховання та спорту України (НУФВСУ), Міністерством у справах сім'ї, молоді і спорту та обласними спорткомітетами замовило комплексну державну програму розвитку хокею терміном на два наступні олімпійські цикли. З проектом концепції цієї програми ми знайомимо наших читачів сьогодні...

Визначення проблеми, на реалізацію якої спрямовано програму

Хокей із шайбою (далі — хокей) має в Україні давні традиції та потенційні можливості як популярний вид спорту, розвиток якого може сприяти вирішенню низки важливих соціально-економічних проблем, зокрема:

— зміцнення здоров'я різних груп населення і профілактика асоціальної поведінки дітей та молоді шляхом підвищення рівня їхньої організованої рухової активності;
— забезпечення консолідації суспільства, формуванню у громадян патріотичних почуттів та створенню позитивного іміджу нашої держави у світовому співтоваристві завдяки успіхам українських спортсменів на чемпіонатах світу з хокею та зимових Олімпійських іграх;
— задоволення видовищних запитів населення України та підвищення якості дозвілля громадян через залучення їх до перегляду матчів чемпіонату країни та офіційних міжнародних змагань з цього виду спорту;
— стимулювання вітчизняних товаровиробників і будівельної індустрії шляхом налагодження виробництва в Україні відповідного інвентарю та обладнання і облаштування сучасних льодових майданчиків.

Проте слід відзначити, що протягом останніх 15 років в Україні спостерігаються занепад хокею та істотне послаблення його соціальних функцій. Зокрема, за період з 2002 року і понині кількість тих, хто займається хокеєм, зросла в нашій країні лише на 300 осіб і складає, за статистичними даними, 1991 особу, або 0,15% від загальної кількості тих, хто займається спортом. В Україні, при її майже 47 мільйонах населення, функціонує загалом 15 спортивних об'єктів зі штучним льодом, тобто одна така споруда припадає на три мільйони людей. При цьому на потреби хокею працює практично тільки чотири зазначені спортивні споруди.
Для порівняння відзначимо, що, наприклад, у Білорусі нині спостерігаються високі темпи будівництва спортивних споруд зі штучним льодом. Загалом за матеріально-технічною інфраструктурою хокею Україна в 10—15 разів поступається країнам, збірні команди яких є головними нашими конкурентами на світовій спортивній арені, зокрема, Японії, Данії, Австрії, Норвегії, Франції, Італії та іншим. А такі провідні «хокейні» держави, як Канада, США, Фінляндія, Росія та Швеція, ще більшою мірою випереджають Україну за рівнем забезпечення населення спортивними спорудами зі штучним льодом.

До того ж, оскільки протягом останніх років спостерігається зміна природно-кліматичних умов в Україні, і зимовий сезон триває у нас, як правило, місяць, а то й менше, це не дає змоги зберігати природній лід на відкритих хокейних майданчиках.
Системність та довготривалість невирішених проблем у розвитку хокею в Україні підтверджено на чемпіонаті світу поточного року, на якому національна збірна нашої держави вперше за дев'ять років залишила елітну групу і перейшла до дивізіону «В». Національні інтереси потребують нагального вжиття ефективних заходів для розв'язання не лише суто спортивної, а й соціально значущої проблеми забезпечення розвитку хокею в Україні.
Такий підхід ґрунтується на засадах Конституції України та чинного законодавства, зокрема, на законах України «Про фізичну культуру і спорт» і «Про державні цільові програми», Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту в Україні та інших нормативно-правових документах.

Аналіз причин виникнення проблем та обґрунтування необхідності їх розв'язання програмним методом

Нинішній кризовий стан хокею в Україні та гальмування його розвитку обумовлені такими факторами, як-от:

— відсутність системних дій з боку держави щодо підтримки, відповідно до світових стандартів, хокею, який в Україні, на жаль, не потрапив до числа пріоритетних видів спорту, яким приділяється підвищена увага;
— відсутність належного фінансового й матеріально-технічного забезпечення хокею — виду спорту, специфіка якого вимагає чималих витрат на його повсякденне функціонування та розвиток;
— вимушений від'їзд за кордон (не лише в Канаду і США, але й у Росію, Білорусь та інші країни) багатьох талановитих і перспективних хокеїстів;
— руйнація інфраструктури, що існувала в цій сфері, і невідповідність наявної нині інфраструктури вітчизняного хокею закономірностям багаторічного формування спортивної майстерності хокеїстів;
— недосконалість існуючої системи національних змагань, низька конкурентоспроможність команд, що беруть участь у всеукраїнських змаганнях та кволість професійних інституцій вітчизняного хокею;
— недостатня кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл, у яких культивується хокей, та жалюгідність матеріально-технічного стану діючих спортивних шкіл;
— дефіцит доступного для дітей та молоді спортивного інвентарю та обладнання для хокею;
— недостатня кількість дітей, залучених до оволодіння основами хокею в загальноосвітніх навчальних закладах та у дитячо-юнацьких спортивних школах;
— низький рівень забезпеченості населення спортивними спорудами зі штучним льодом;
— відсутність науково-методичного забезпечення розвитку хокею та комплексного наукового супроводження підготовки національних збірних України та клубних команд;
— низька престижність праці тренерів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, розбалансованість системи їх підготовки та підвищення кваліфікації;
— недостатніеть уваги засобів масової інформації України до вітчизняного хокею.

Усунення зазначених вище основних недоліків у вітчизняному хокеї неможливо здійснити в рамках нині діючої в Україні Державної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2007—2011 роки, оскільки вона спрямована на вирішення загальних питань удосконалення державної політики в цій сфері гуманітарної політики держави.
Комплексне розв'язання проблеми забезпечення інноваційного розвитку хокею на основі використання програмно-цільового методу потребує розроблення, затвердження та виконання Державної програми розвитку хокею в Україні на 2008— 2012 роки (далі — програма).

Мета програми

Мета програми полягає у створенні умов для забезпечення належного рівня охоплення хокеєм різних груп населення України — для формування здорового способу життя громадян і відбору та підготовки обдарованих осіб для спорту вищих досягнень шляхом формування сучасної інфраструктури, необхідної для розвитку цього виду спорту.

Визначення оптимального варіанту розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Розв'язання наявної проблеми може здійснюватися за двома наведеними нижче варіантами.

Перший із них передбачає збереження існуючої моделі розвитку вітчизняного хокею завдяки зусиллям Федерації хокею України, її місцевих осередків, хокейних клубів та окремих комерційних структур, без належної підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це, як засвідчує 15-річний досвід, не дасть позитивного результату і ще більше загострить нинішню кризову ситуацію у вітчизняному хокеї та не сприятиме його прогресу.

Другий (оптимальний) варіант полягає у формуванні інфраструктури вітчизняного хокею відповідно до світових стандартів шляхом поетапного зміцнення його матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного, інформаційного, медичного та фінансового потенціалу — за рахунок об'єднання ресурсів держави, місцевих громад, спортивних товариств та інших громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості й приватних структур.

Шляхи та способи розв'язання проблеми

Проблему передбачається розв'язати шляхом удосконалення організаційного та нормативно-правового механізмів розвитку хокею та реалізації комплексу заходів, спрямованих на:

— поліпшення матеріально-технічної бази хокею, передусім — будівництво сучасних спортивних споруд зі штучним льодом та запровадження сертифікації таких споруд для проведення спортивних заходів різного рівня;
— формування ефективної системи підготовки тренерів з хокею та інших фахівців цієї сфери у вищих навчальних закладах України;
— запровадження інноваційних підходів до кадрового, науково-методичного, інформаційного та медичного забезпечення розвитку хокею;
— удосконалення нормативно-правової бази розвитку хокею в Україні;
— формування науково обґрунтованої системи масового охоплення дітей короткочасним навчанням основним елементам хокею;
— удосконалення системи дитячо-юнацького хокею;
— залучення різних груп населення до масових занять хокеєм з метою формування здорового способу життя;
— сприяння формуванню та функціонуванню хокейних клубів різних організаційно-правових форм;
— формування ефективного календаря національних змагань з хокею серед спортсменів усіх вікових груп та участі українських хокеїстів у міжнародних змаганнях;
— налагодження системи проведення чемпіонату України з хокею серед професійних команд у двох національних лігах;
— удосконалення системи відбору та підготовки національних збірних команд України до чемпіонатів світу з хокею та зимових Олімпійських ігор;
— удосконалення економічної діяльності суб 'єктів вітчизняного хокею;
— поліпшення популяризації вітчизняного хокею в пресі, на телебаченні та радіо;
— покращення міжнародного співробітництва в цьому виді спорту з метою підтримки й розвитку хокею в Україні.

Очікувані результати виконання програми, визначення її ефективності

Виконання програми дасть можливість:

— підвищити рівень розвитку хокею в Україні та сформувати організаційні та нормативно-правові засади вдосконалення інфраструктури вітчизняного хокею відповідно до національних інтересів та вимог до розвитку хокею у світі;
— посилити державну підтримку щодо покращення матеріально-технічної бази вітчизняного хокею та відкрити 30 нових спортивних споруд зі штучним льодом для хокею;
— збільшити до 600—800 тисяч чисельність осіб, які щорічно займатимуться масовим катанням на ковзанах та хокеєм з метою зміцнення здоров'я та організації активного дозвілля, що сприятиме покращенню якості їхнього життя, зниженню рівня злочинності, алкоголізму та тютюнокуріння;
— удосконалити систему дитячо-юнацького хокею, щорічно залучати двадцять тисяч школярів до короткочасного навчання основам хокею в загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечити функціонування не менше 16 відділень хокею у дитячо-юнацьких спортивних школах;
— підвищити рівень і престижність чемпіонату України з хокею та проводити його у вищій лізі серед 8 команд та у першій — 6 команд;
— повернути національну збірну команду України до елітної групи чемпіонату світу з хокею та забезпечити її участь у зимових Олімпійських іграх 2010 року, використовувати виступи українських хокеїстів як дієвий засіб патріотичного виховання населення нашої держави та підвищення її престижу у світі;
— запровадити ринкові механізми фінансування інфраструктури вітчизняного хокею;
— сформувати інноваційну систему кадрового, науково-методичного, медичного, інформаційного забезпечення розвитку хокею в Україні.

Фінансове забезпечення програми

Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах та з інших джерел.

СПОРТ.COM.UA з посиланням на Спортивну газету, 25.05.2007

Спортивна газета

Вот что хочу сказать по этому поводу...


Илья, сам же знаешь, кое кто набьет карманы. Со временем поймут свои ошибки, найдут крайнего, того же Третьяка, решат вернуться на круги своя, только возвращаться будет не к чему, потому что деньги были вложены в один проект-команду Сокол!
Я только одного не пойму: если они так ратуют за развитие национального чемпионата на хрена лезть в Россию? Что это даст кроме сиюминутной выгоды?
Под этим ником пишется тот же Дед. Что касается программы, то здесь обо всем и ни о чем. Общие фразы в принципе правильны. Но для этого нужно огромное количество шагов и безвозвратно потраченных денег при невороватом руководстве. Результат будет не раньше чем через 8-10 лет. А что касается Олимпиады 2010 года, то это полные сказки. Сборная Украины с нынешним кадровым потенциалом и учитывая возраст игроков, в 2010 году будет абсолютно неконкурентоспособна на Олимпиаде. Усилить ее можно только натурализацией игроков. А за сборную имеют право играть, отыгравшие 2 года в чемпионате Украины и не заигранные за другие сборные, а также отыгравшие 4 года и заигранные за другие сборные, прошкедшие соответствующий процес натурализации (согласно правилам ИИХФ). Первые попадают только на Олимпиаду (без участия в отборочных играх), вторые — после 2011 года смогут играть за сборную Украины. Пока нет ни тех, ни других. Так что надо готовится к 2018 году.
Вообще процесс упадка хоккея происходит в 3 этапа. На первом идет снижение уровня местного клубного хоккея, массовый отъезд в другие страны игроков. Но еще появляется молодежь. На втором этапе молодежь перестает появляться, но еще играет национальная сборная страны на высоком уровне. На третьем начинается массовое выбытие игроков национальной сборногй вследствие их старения. Так вот в Украине первый этап наступил в начале 90-х прошлого века, второй — где-то в 2001-2002 гг., третий — в 2006-2007гг. Если наступил третий этап, без натурализации 6-9 игроков уровня национальной сборной избежать спада невозможно. Надо придавать массовость хоккею. Но первый результат будет только к 2015-2018 гг. А до этого без натурализации игроков украинский хоккей будет в ж. Только это надо массу усилий, и начинать нужно как можно быстрее.